Шляхи підвищення продуктивності люпину вузьколистого в умовах радіоактивного забруднення районів зони Полісся
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.02.010Ключові слова:
люпин вузьколистий, радіоактивність, агротехнічні фактори, мінеральні добрива, змішані посівиАнотація
У статті авторами визначено вплив агротехнічних факторів на питому активність накопичення радіонуклідів у продукції люпину вузьколистого. Застосування різних систем мінерального живлення дає можливість вирощувати насіння, зернофураж та зелену масу люпину вузьколистого як в чистому посіві, так і в сумішках зі злаковими зерновими культурами для годівлі ВРХ в умовах радіоактивного забруднення території до 5Кі/км2, яка не перевищує допустимі рівні забруднення (250 Бк/кг).
Посилання
Aleksahyn, R.M. (1991). Agricultural Radioecology. Moscow: Ecology, 384.
Agriculture in conditions of radioactive contamination in Ukraine as a result of the Chernobyl accident for the period 1999-2002: method. recommendations. (1998). Kyiv: Fair, 104.
Vytryhovskyy, P.I., Stupenko, A.V. (1997). Features of agriculture in terms of radioactive contamination. Visn. Exp. Science, 5, 68-71.
Gudkov, I.M. (1996). Problems liming and Application of fertilizers on a contaminated radionuclide soils Problems selskohozyaystvennoyradyoэkolohyy - 10 years after the accident to come down to the Chernobyl nuclear power plant, second Intl. Conf., June 12-14, 1996 Abstracts g .: Proceedings. Zhytomyr, 187-188.
Gudkov, I.M. (2003). Current radiation situation in the agricultural sector in Ukraine, Belarus and Russia in the area of the Chernobyl accident. Problems of Agricultural Radiology - 17 years after the Chernobyl accident: Fourth Int. Conf., 19-21 June 2003 ext.: collection. Zhytomyr, 21-27.
Nadtochiy, P.P., Volvach, F.V., Hermashenko, V.G.(1997). Ecology of soil and its contamination. Kyiv: Agricultural Science, 286.
Shevchuk V.E., Burachevskyy V.L. ed. National report – 15 years after the Chernobyl disaster: in consequence in the Republic of Belarus and overcoming. Minsk: Triolet, 2001, 70.
Dourdynets V.V., Ivanov Y. ed. National report Ukraine: Chernobyl disaster 15 years. Experience overcoming. Kyiv: MOE, 2001, 150.
Pryster B.S., Loschy-fishing N.A., Nemec O.F. et al. (1991). Fundamentals of Agricultural Radiology. Kyiv: Harvest, 472.
Pryster, B.S. (1999). Consequences of the accident at the Chernobyl nuclear power plant for the agricultural sector of Ukraine. Kyiv: TSPER, 103.
Priester B.S., Liashchenko S.A., Ivanov Yu. [etc.]. (1996). Recommendations for agriculture in terms of radioactive contamination in Ukraine as a result of the Chernobyl accident for the period 1996 – 1998. Kyiv, 56.
Yudyntseva, E.V., Hulyakyn, I.V. (1968). Agrochemistry of radioactive isotopes of strontium and cesium. Moscow: Atomizdat, 472.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).