Особливості формування мікробіоценозу ґрунту в зоні промислового бройлерного виробництва
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.04.006Ключові слова:
птахівництво, бройлерне виробництво, грунт, забруднення, мікроорганізми, фітотоксичність.Анотація
Питання екологічного оцінювання мікробіологічного стану ґрунту в зонах ведення промислового птахівництва є актуальними та важливими для прогнозування подальших змін у біосфері під впливом техногенезу. Метою дослідження було виявити особливості формування мікробіоценозу ґрунту в зоні бройлерного виробництва за мікробіологічними показниками та фітотоксичним ефектом. Мікробіологічні дослідження ґрунту проводили загальноприйнятими методами ґрунтової мікробіології, розраховували токсичність ґрунту та фітотоксичний ефект.
Результати мікробіологічних аналізів показали, що спостерігається зміна кількісної структури мікробного ценозу ґрунту, в залежності від місця локалізації забруднення відходами та побічною продукцією виробництва. Максимальна загальна чисельність ґрунтових мікроорганізмів відмічено в контрольному, незабрудненому варіанті. Мінімальна кількість органотрофів є свідченням значного пригнічення мікроорганізмів під впливом токсичних речовин фільтрату відходів. В той же час змінюється склад спорової бактеріальної мікробіоти, найбільше її у ґрунті забрудненому метаболітами відходів забійного цеху та забрудненому фільтратами із пташнику. Збільшення мікроміцетів пояснюється потраплянням у грунт рештків підстилки з тирси, що призводить до активізації целюлозоруйнівної мікрофлори. Також у забруднених варіантах порівняно з контрольним зростає чисельність оліготрофів, здатних розвиватися на збіднених грунтах. Кількість педотрофів зменшується, що є свідченням зменшення поживних речовин у грунті. Оцінено токсичність ґрунту в зоні промислового бройлерного виробництва з використанням рослинних біотестів Raphanus sativus var. radicula Pers та Sinapis alba L. Показана більш висока чутливість біотест – об’єкту редису. Гірчиця біла є більш стійкою до дії фітотоксичних метаболітів. Найбільш токсичним виявився грунт, відібраний в 40 м від пташника, забруднений фільтратом відходів.
Отже, мікробіологічний аналіз ґрунту, забрудненого відходами бройлерного виробництва свідчить про значну трансформацію мікробних угруповань під впливом токсикантів. Перспективним напрямом подальших досліджень є проведення мікробіологічного моніторингу грунтів в зонах ведення інтенсивного бройлерного виробництва.
Посилання
Borodai, V. P., Tertychna, O. V., Keivan, M. P., Bryhas, O. P., Masberh, I. V., Mineralov, O. I. (2014) Ekolohichna otsinka stanu dovkillia v zonakh vyrobnytstva produktsii ptakhivnytstva [Environmental assessment of the environment in the areas of poultry production]. Modern poultry farming, 4 (137), 22-25.
Berestetskiy, O. (1971) Metodyi opredeleniya toksichnosti pochv [Methods for determining the toxicity of soils]. Kiev: Urozhay, 139 - 243.
Iutinskoy, G.A., Ponomarenka, S.P. ed. (2010) Bioregulyatsiya mikrobno-rastitelnyih system [Bioregulation of microbial and plant systems]. Kyiv: Nichlava, 464.
Beshlei, Z. M., Beshlei, S. V., Baranov V. I., Terek, O. I. (2014) Vykorystannia roslynnykh test-system dlia otsinky toksychnosti tekhnohenno zabrudnenykh substrativ [Using plant test systems for the evaluation of toxicity technologically contaminated substrates]. Bulletin of Kharkiv National Agrarian University: series biology, 1 (31), 97 - 102.
Horova, A., Kulyna, S. (2008) Otsinka toksychnosti gruntiv Chervonohradskoho hirnychopromyslovoho raionu za dopomohoiu rostovoho testu [Evaluation of soil toxicity Chervonograd mining region using the growth test]. Visnyk of the Lviv university: series biology, 48, 189-194.
Dzhura, N.M. (2011) Mozhlyvosti vykorystannia roslynnykh test-system dlia biomonitorynhu naftozabrudnenykh gruntiv [Possibilities of using plant test systems for biomonitoring of oil contaminated soils]. Studia Biologica, 3, 183-196.
https://doi.org/10.30970/sbi.0503.176
Volkohona, V.V. ed. (2010) Eksperymentalna gruntova mikrobiolohiia [Experimental soil microbiology]. Kyiv: Ahrarna nauka, 464.
Medvedev, V.V. (2002) Monitoring pochv Ukrainyi [Monitoring of soils in Ukraine]. Harkov, 428.
Patyka, V.P., Symochko, L.Iu. (2013) Mikrobiolohichnyi monitorynh gruntu pryrodnykh ta transformovanykh ekosystem Zakarpattia Ukrainy [Microbiological monitoring of the soil of natural and transformed ecosystems of Transcarpathia of Ukraine]. Microbiological journal, №2, 21 - 31.
Haziev, F.H. (2011) Pochva i bioraznoobrazie [Soil and biodiversity]. Ekology, № 3, 184-190.
Sherstoboieva, O.V., Shusteruk, T.Z., Demianiuk, O.S. (2007) Biolohichnyi monitorynh gruntiv yak skladova ekolohichnoho monitorynhu ahroekosystem [Biological monitoring of soils as a component of ecological monitoring of agroecosystems]. Agroecological journal, № 3, 45-49.
Bardgett, R.D., Usher, M.B. (2005) Biological diversity and function in soils. Cambridge Univ.-Press, 505.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511541926
Wall, D.H. ed. (2012) Soil Ecology and Ecosystem Services. Oxford: University Press, 405.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).