Дослідження бактерицидної дії меду проти Salmonella enterica
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.3(109).2024.012Ключові слова:
сальмонела, монофлорний сорт меду, мелісопалінологія, мінімальна бактерицидна концентраціяАнотація
Сальмонельоз є зареєстрованим розладом шлунково-кишкового тракту в ЄС, спричиненим споживанням продуктів, заражених Salmonella enterica. Симптоми включають гастроентерит, спазми в животі, криваву діарею, лихоманку, міалгію, головний біль, нудоту та блювання. Актуальним напрямом досліджень є пошук шляхів та способів запобігання сальмонельозу, в тому числі, споживання оздоровчих продуктів. Мед натуральний володіє широкими бактерицидними властивостями. Метою досліджень було встановити бактерицидну дію монофлорних сортів меду проти Salmonella enterica. Матеріалами слугували 26 зразків монофлорних сортів меду: ріпакового, акацієвого, липового, соняшникового; та штами бактерій з міжнародної колекції типових культур Salmonella enterica serovar. Typhimurium CCM 3807. Ботанічне походження зразків меду встановили за допомогою мелісопалінологічного аналізу. Антибактеріальну дію вивчали тестуванням мінімальної бактерицидної концентрації меду використовуючи метод мікророзведень, застосовуючи інкубування мікропланшетів з живильними середовищем та нанесенням бактеріальної суспензії. Встановили ботанічне походження досліджуваних зразків меду: 11 Helianthus, 10 Robinia, 3 Brassica, 2 Tilia. З них, 12 зразків меду проявили бактерицидну дію: 6 Helianthus, 3 Robinia, 1 Brassica, 2 Tilia. Тільки 1 зразок соняшникового меду (№ 8) зумовлював загибель бактерій у низькій концентрації 0,118 г/мл. Він мав не високий рівень монофлорності – 68 % (Helianthus 68 %, Medicago 18 %, Trifolium 14 %). Інші зразки меду за розведення у низьких концентраціях не проявляли бактерицидної дії. У концентрації 0,375 г/мл бактерицидну дію проявили 4 досліджувані зразки, з них 2 соняшникових (№ 5, 13), липовий (№ 18) та ріпаковий (№ 14). У концентрації 0,750 г/мл бактерицидну дію проявили 7 досліджуваних зразків, з них 3 соняшникових (№20, 24, 25), 3 акацієвих (№ 4, 9, 15) та 1 липовий сорти (№19).
Посилання
Adamchuk, L. (2020). Improvement of the Method of Botanical Identification of Honey. Food Science and Technology, 14 (4), 31–42. doi: 1 10.15673/fst.v14i4.1895.
Almasaudi, S. B., Al-Nahari, A. A., El Sayed, M., Barbour, E., Al Muhayawi, S. M., Al-Jaouni, S., Azhar, E., Qari, M., Qari, Y.A., & Harakeh, S. (2017). Antimicrobial effect of different types of honey on Staphylococcus aureus. Saudi journal of biological sciences, 24(6), 1255–1261. doi:10.1016/j.sjbs.2016.08.007.
Balázs, V. L., Nagy-Radványi, L., Bencsik-Kerekes, E., Koloh, R., Szabó, D., Kocsis, B., Kocsis, М., & Farkas, Á. (2023). Antibacterial and antibiofilm effect of unifloral honeys against bacteria isolated from chronic wound infections. Microorganisms, 11(2), 509. doi:10.3390/microorganisms11020509.
Chikhaoui, M., El Hajjouji, H., Belghiti, A., Badri, W., & Mouslim, J. (2023). Antibacterial activity of honey on some antibiotic-resistant strains, systematic review. Arabian Journal of Medicinal and Aromatic Plants, 9(1), 165-183. doi:10.48347/IMIST.PRSM/ajmap-v9i1.30042.
Edo, G. I., Onoharigho, F. O., Akpoghelie, P. O., Akpoghelie, E. O., Agbo, J. J., Agoh, E., & Lawal, R. A. (2023). Natural Honey (Raw Honey): Insights on Quality, Composition, Economic and Health Effects: A Comprehensive Review. Food Science and Engineering, 265–293. doi:10.37256/fse.4220232713.
Fratini, F., Mancini, S., Turchi, B., Friscia, E., Pistelli, L., Giusti, G., & Cerri, D. (2017). A novel interpretation of the Fractional Inhibitory Concentration Index: The case Origanum vulgare L. and Leptospermum scoparium JR et G. Forst essential oils against Staphylococcus aureus strains. Microbiological research, 195, 11–17. doi:10.1016/j.micres.2016.11.005.
Ghramh, H. A., Khan, K. A., & Alshehri, A. M. A. (2019). Antibacterial potential of some Saudi honeys from Asir region against selected pathogenic bacteria. Saudi Journal of Biological Sciences, 26(6), 1278–1284. doi:10.1016/j.sjbs.2018.05.011.
Kumar, R., Kumar, S., & Kanwar, S. S. (2024). Pharmacological Properties of Honey. In Biomedical Perspectives of Herbal Honey (pp. 19–33). Singapore: Springer Nature Singapore.
Machado De-Melo, A. A., Almeida-Muradian, L. B. D., Sancho, M. T., & Pascual-Maté, A. (2018). Composition and properties of Apis mellifera honey: A review. Journal of Apicultural Research, 57(1), 5–37. doi:10.1080/00218839.2017.1338444.
Mahamed, S., & Wolde, R. (2024). Antibacterial Effect of Apis Mellifera Bees Honey, Garlic Extracts and Their Combination Against Salmonella in Wolayta Sodo, Southern Ethiopia.[preprint]. doi:0.21203/rs.3.rs-3715467/v1.
Mkangara, M. (2023). Prevention and control of human Salmonella enterica infections: An implication in food safety. International Journal of Food Science, 2023, 2023, 8899596. doi:10.1155/2023/8899596.
Mohd-Aspar, M. A. S., Edros, R., Mokhtar, S. U., & Kamarudin, N. (2023). The roles of acidity, peroxide and non-peroxide compounds in antibacterial properties of Malaysian Kelulut, Tualang and Acacia honey. Malaysian Journal of Microbiology, 19(3), 291–300. doi:10.21161/mjm.220084.
Sekar, M., Zuraini, N. Z. A., Rani, N. N. I. M., Lum, P. T., & Gan, S. H. (2023). Antimicrobial Properties of Honey. Honey: Composition and Health Benefits. 186–196. doi: 10.1002/9781119113324.ch13.
Song, D., Lee, J., Oh, H., Chang, S., An, J., Park, S., Jeon, K., Cho, Y., Yoon, Y., & Cho, J. (2023). Effects of probiotics on growth performance, intestinal morphology, intestinal microbiota weaning pig challenged with Escherichia coli and Salmonella enterica. Journal of Animal Science and Technology. 2055-0391, 2672-0191. doi:10.5187/jast.2023.e119.
Taormina, P. J., Niemira, B. A., & Beuchat, L. R. (2001). Inhibitory activity of honey against foodborne pathogens as influenced by the presence of hydrogen peroxide and level of antioxidant power. International journal of food microbiology, 69(3), 217–225. doi:10.1016/S0168-1605(01)00505-0.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
