Тривала динаміка обмінної кислотності дерново-підзолистого ґрунту залежно від доз вапна
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.03.003Ключові слова:
дерново-підзолистий ґрунт, вапнування, доза вапна, обмінна кислотність, реакція ґрунтового розчину, динамікаАнотація
За результатами тривалих (1980 – 2011 рр.) досліджень встановлено, що проведення в умовах Західного Полісся України вапнування дерново-підзолистого зв’язнопіщаного ґрунту 0,5; 1,0; 1,5 і 2,0 дозами СаСО3 дозволяє нейтралізувати обмінну кислотність у перші три роки дії меліоранта з рНКСl 4,6-4,8 відповідно до 5,7-6,4; 6,2-6,8; 7,2-7,4 і 7,4-7,6 рНКСl. На час закінчення першої ротації восьмипільної сівозміни відбулося підкислення ґрунтового розчину залежно від доз меліоранта відповідно до 4,9; 5,9; 6,3 і 6,5 рНКСl. Повторні вапнування ґрунту перед другою і третьою ротаціями сівозміни 0,5; 1,0; 1,5 і 2,0 дозами вапна дозволили підтримувати реакцію ґрунтового середовища впродовж 24 років відповідно в інтервалі 5,3-5,5; 5,7-6,3; 6,0-6,6 і 6,1-6,7 рНКСl.
Посилання
Mazur, G. A. (2008). Vidtvorennia i reguliuvannia rodiuchosti lehkykh gruntiv: Monografiia [Reproduction and regulation of light soils fertility: Monograph]. Kyiv: Agrarian science, 308.
Baliuk, S.A., Truskavetskyi, R.S., Tsapko, Yu. L. (2012). Khimichna melioratsiia gruntiv (Kontseptsiia innovatsiinoho rozvytku, 2012) [Chemical melioration of soils (innovation development concept)]. Kharkiv: Miskdruk, 129.
Poliovyi, V. M. (2007). Optymizatsiia system udobrennia u suchacnomu zemlerobstvi: Monografiia [Optimization of systems of fertilizer in modern agriculture: Monograph]. Rivne: Volyn mascots, 320.
Shylnikov, I. A., Lebedeva, L. A. (1987). Izvestkovanie pochv [Soils liming]. Moscow, Russia: Agropromizdat, 172.
Humeniuk, A. I. (1968). Vapnuvannia gruntiv [Soils liming]. Kyiv: Yield, 100.
Veremeienko, S. I., Poliovyi, V. M., Trusheva, S. S. (2013). Zmina skladu i vlastyvostei dernovo-pidzolystykh gruntiv Polissia Ukrainy pid vplyvom tryvaloho silskohospodarskoho vykorystannia: Monografiia [Changing the composition and properties of sod-podzolic soils of Ukraine Polissia under the influence of long-term agricultural use: Monograph]. Rivne: NUWMNRU, 180.
Mazur, G. A., Medvid, H. K., Simachynskii, V. M. (1984). Pidvyshchennia rodiuchosti kyslykh gruntiv [Increasing the fertility of acid soils]. Kyiv: Yield, 176.
Kozlovskii, E. V., Nebolsin, A. N., etc. (1983). Izvestkovanie pochv [Soils liming]. L, 282.
Avdonin, N. S. (1969). Povyshenie plodorodiya kislykh pochv [Increasing the fertility of acid soils]. Moscow, Russia, 304.
Minevych, S. M. (1961). Vapnuvannia kyslykh gruntiv – nadiinyi zakhid pidvyshchennia yikh rodiuchosti [Liming of acid soils is a reliable measure of increasing their fertility]. Kyiv: Derzhsilhospvydav USSR, 46.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).