Вплив позакореневого підживлення на врожайність та посівні якості насіння пшениці озимої у ланках первинного насінництва

Автор(и)

  • D. V. Konovalov NAAC Institute of Agriculture , ННЦ «Інститут землеробства НААН»

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.06.016

Ключові слова:

пшениця озима, сорт, тип інтенсивності, добрива, підживлення рослин, посівні якості, схожість, енергія проростання, маса 1000 насінин

Анотація

Наведено результати досліджень впливу позакореневого підживлення азотним добривом насінницьких посівів розсадників розмноження першого та другого років (Р-1 і Р-2) сортів пшениці озимої різного ступеня інтенсивності вирощування на врожайність та посівні якості насіння. Досліджувані сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України: Подолянка, Смуглянка Сортова чистота насіння за всі роки досліджень була на рівні 99,9 %, що відповідало вимогам добазового і базового насіння.Строк сівби польових дослідів – 20 вересня з нормою висіву 5,5 млн. схожих насінин/га. Підживлення насінницьких посівів пшениці озимої проводили по мерзлоталому грунту, виходу рослин в трубку та у фазу колосіння рослин. З’ясовано, що підживлення аміачною селітрою по мерзлоталому грунту і під час виходу рослин у трубку на фоні мінерального живлення (N30P78K78 внесене під основний обробіток грунту) сприяє як підвищенню врожайності, так і покращенню посівних якостей насіння. Третє підживлення рослин у період колосіння середньорослого сорту (Подолянка) призвело до вилягання рослин, ураження хворобами та, як результат,  зниження врожайності і погіршення посівних якостей насіння, а саме енергії проростання (84 %) та схожості (89 %), що не відповідало стандарту ДСТУ 2240-93. Формування врожайності та виходу кондиційного насіння від застосування позакореневого підживлення аміачною селітрою у досліджуваних сортів відбувалось по-різному −  сорту Смуглянка у більшості позитивно, у сорту Подолянка – від позитивного до негативного. 

Посилання

Pryanischnikov, D.N. (1965). Populyarnaya agrochimiya [Popular agrocjemistry]. Nauka, 397.

Remeslo, V.N., Sayko, V.F., Kuperman, F.M. (1982). Selekciya i sortovaya agrotechnika pschenicy intensivnogo tipa [Breeding and high-quality agricultural machinery of intensive type of wheat], 303.

Degodyuk, E.G., Sayko, V.F., Korniychuk, M.S. (1992). Vyroschuvannya ekologichno chistoi produkcii roslynnyctva [Growing environmentally friendly crop production], 22-24.

GOST 2240-93. Seed of crops. Varietal and sowing qualities. Terms and definitions.

Vovkodav, V. (2000). Metodyka Derzhavnogo sortovyprobuvannya silskogospodarskych kultur [Methods of State high-quality testing of crops]. Kyiv, 100

Dospechov, B.A. (1985), Metodika polevogo opyta [Methods of field experiment], Agropromisdat, 351.

Metodika opredeleniya sily rosta semyan [Methods of determining the strength of growing seeds]. (1983). Moskov, 14.

Orlyuk, A.P., Zhuzha, O.D., Usik, Y.O. (2003). Teoretychni i praktychni aspekty nasinnyctva zernovych kul’tur: naukovyi posibnyk [Theoretical and practical aspects of seed crops: research guide]. Atlant, 172.

Завантаження

Опубліковано

2016-11-24

Номер

№ 6 (63) (2016)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).