Результати аналізу колекційних зразків і гібридів F1 пшениці озимої за стійкістю проти збудника бурої іржі

Автор(и)

  • Yu. M. Dmytrenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.05.017

Ключові слова:

пшениця озима, стійкість, збудник, бура іржа, гібриди F1, ступінь фенотипового домінування

Анотація

Упродовж 2013 – 2016 рр. проведено вивчення 78 колекційних зразків пшениці м’якої озимої на предмет виявлення ефективних і стабільних джерел стійкості проти збудника бурої іржі та визначено ступінь фенотипового домінування у 39 гібридів першого покоління за ознакою стійкості до даного збудника. На штучному інфекційному фоні виділено джерела стійкості проти збудника бурої іржі (Puccinia triticina f. sp. tritici Erikss): Beres (Угорщина), ИПС-520 (Болгарія), Тurda 81 (Румунія), MV-17 (Угорщина), OK 91 P 605, HBE 0425-156, HBE 0140-119, HBE 0303-156, HBE 208-120, Tx91v4511, Tx92v4511, Rochy (США), Житниця,  Миронівська 30 та Херсонська остиста (Україна). Встановлено, що на території Лісостепу України високий рівень стійкості зберігають зразки захищені відомими ефективними генами: Arthur 71 (Lr9), Mc Nair 2203 (Lr9), Flex (Lr19), Agrus (Lr19), Century (Lr24+ Lr42), TAM-200 (Lr24+ Lr43), Rendezvous (Lr37) та ін.

За результатами аналізу гібридів F1 із залученням стійких зразків проти бурої іржі встановлено різний характер успадкування даної ознаки: наддомінування виявлено у 10,3 % гібридних комбінацій, часткове позитивне домінування – 25,6 %, проміжне успадкування – 51,3 %, часткове від’ємне домінування – 10,3 % та депресія – у 2,5 % комбінацій. Наддомінування досліджуваної ознаки виявлено у комбінацій: НВЕ 0140-119/НВЕ 0303-156, НВЕ 0303 156/НВЕ 208-120, Тх91 v 4511/НВЕ 0140-119 та НВЕ 0140-119/Миронівська 65.

 

Посилання

Kovalyshyna, H.M. (2010). Celektsiia ozymoi pshenytsi u myronivskomu instytuti pshenytsi na stiikist do khvorob . Visn. Ukr. tov-va henetykiv i selektsioneriv, 8(2), 291-300.

McIntosh R.A. Dubcovsky, J., Rogers, W.J., Morris, C., Appels, R., Xia, X.C. Сatalogue of gene symbols for wheat: 2017 supplement. Аvailable at: https://shigen.nig.ac.jp/wheat/komugi/genes/macgene/supplement2017.pdf

Kovalyshyna, H. M., Dmytrenko Yu. M. (2016). Dzherela stiikosti proty zbudnyka buroi irzhi pshenytsi. Mizhn. nauk.-pr. konf. «Profesor S.L. Frankfurt (1866-1954) – vydatnyi vchenyi-ahrobioloh, odyn iz diievykh orhanizatoriv akademichnoi nauky v Ukraini, 1, 64-66.

Kovalyshyna, H. M. (2013). Henetychne riznomanittia sortiv pshenytsi ozymoi za stiikistiu proty buroi irzhi. Zakhyst i karantyn roslyn, 59, 137-146.

Lisova, H. M. (2012). Ekspresiia heniv stiikosti pshenytsi do zbudnyka buroi irzhi v umovakh Lisostepu Ukrainy v 2000-2010 rr. Zakhyst i karantyn roslyn, 58, 97-106.

Babaiants, O.V. (2011). Imunolohichna kharakterystyka roslynnykh resursiv pshenytsi ta obgruntuvannia henetychnoho zakhystu vid zbudnykiv khvorob hrybnoi etiolohii u Stepu Ukrainy. Kуіv, 50.

Heshele E. E. (1973). Metodycheskoe rukovodstvo po fytopatolohycheskoi otsenke zernovikh kultur. Odesa, 98

Trybel, S.O.,. Hetman, M.V, Stryhun, O.O., Kovalyshyna, H.M., Andriushchenko, A.V. Metodolohiia otsiniuvannia stiikosti sortiv pshenytsi proty shkidnykiv i zbudnykiv khvorob. Ukraine, Kуіv: Kolobih, 392.

Merezhko, A.F., Erokhyn, L.N., Yudyn A.V. (1973) Effektyvnii metod opilenyia zernovikh kultur: Metodycheskye ukazanyia. 11.

Babaiants, L.T., Meshterkhazy, A., Vekhter, F. (1988). Metodi selektsyy y otsenky ustoichyvosty pshenytsi y yachmenia k bolezniam v stranakh-chlenakh . Praha, 321.

Griffing, B. (1950). Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques, Genetics, 35, 303-321.

Beil, G.M., Atkins, R. E. (1965). Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Jowa J Sci, 39( 3), 345-348.

Завантаження

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 5(69) (2017)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).