Корекція вродженого імунітету інтактних та щеплених проти ньюкаслської хвороби курчат з використанням пробіотичного нанометалоглобулінового препарату

Анотація

Розробка ефективних комплексних препаратів для підвищення життєздатності молодняка сільськогосподарських тварин шляхом стимуляції активності імунітету, вивчення біологічного впливу цих препаратів на експресію генів цитокінів та формування гуморального імунітету за його маркерами, є актуальною проблемою.
Метою досліджень було встановити вплив комплексного пробіотичнометалоглобулінового препарату (ПНМГП) на динаміку факторів вродженого імунітету у інтактних курчат та при їх щепленні живою вакциною проти ньюкаслської хвороби.
Дослідження проведені у ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». Було сформовано 3 групи (n=15) клінічно здорових курчат. Птиця 1-ї та 2-ї дослідних груп отримувала ПНМГП, починаючи з 5-ї доби життя протягом 5 діб у дозі 5 г/голову, змішаний з комбікормом. Третя група птиці була контрольною. На 17 добу досліду проведено щеплення птиці 2-ї дослідної та 3-ї груп комерційною живою вакциною проти хвороби Ньюкасла із штаму Ла-Сота. На 27, 37 та 47 добу досліду по 5 голів з кожної групи були еутаназовані та відібрана кров для клініко-біохімічних та молекулярно-генетичних досліджень.
Встановлено, що згодовування ПНМГП викликає підвищення кількості лейкоцитів у крові на 11,3%– 23,9% та рівня гемоглобіну на 9,6%– 49,0% щодо відповідних показників курчат контрольної групи. Застосування препарату обумовлює підвищення рівня забезпеченості організму дослідної птиці залізом. Зокрема, коефіцієнт насиченості трансферину залізом впродовж періоду дослідження у птиці 1 групи був підвищеним на 28,7%–34,3%, аналогічний вплив встановлено у курчат 2 групи.
Під дією ПНМГП відбуваються різноспрямовані зміни рівня маркерів неспецифічного гуморального імунітету: у сироватці крові дослідної птиці підвищується рівень загального білку за рахунок фракції глобулінів і вміст циркулюючих імунних комплексів, послаблюється супресивний вплив живої вакцини проти ньюкаслської хвороби на гуморальну ланку імунітету – рівень Sm у птиці 2-ї групи порівняно з показниками курчат 3-ї групи був нижчим на 10,0%, 8,6% та 25,0% на 10, 20 та 30 добу після щеплення відповідно. У курчат 1 групи рівень експресії гена IL-2 перевищував контрольні значення на 91,1%, та 88,8% на 27 та 47 добу досліду відповідно, а на 37 добу – у 10,7 раза, а IL-17 – на 50,0% та 59,2% на 27 та 47 добу відповідно, на 37 добу – у 3,5 раза. Інтенсивність експресії генів IL-2 та IL-17 у курчат 2 групи був максимально підвищеним у 20,7 раза та у 2,4 раза відповідно. Отримані нами дані свідчать про виражений імуномдулюючий вплив ПНМГП на стан вродженого імунітету птиці. Це сприяє посиленню синтезу специфічних поствакцинальних антитіл до вірусу ньюкасльської хвороби: їх рівень у птиці 2-ї групи перевищував показники групи контролю на 14,3% – 25,7% впродовж терміну досліджень.
Отримані нами дані за встановленими тенденціями розвитку імунних реакцій при застосуванні комплексного про біотичного нанометалоглобулінового препарату співпадають з результатами інших дослідників і можуть бути використані як підґрунтя для розробки та застосування засобів для підвищення вродженого імунітету тварин та імуногенності вакцинних препаратів.

Ключові слова: комплексний пробітичний нанометлоглобуліновий препарат, вроджений імунітет, птиця, експресія генів цитокінів, вакцинація, специфічний імунітет