Вплив додавання розчину гліцерину на щільність пелет із соломи пшениці та деревини осики
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.007Анотація
Під час пелетування біомаси часто використовують зв’язувальні або стабілізуючі агенти щоб зменшити тертя при пелетуванні та збільшити щільність і довговічність пелет. Мета даного дослідження полягає у визначенні впливу додавання гліцерину на якість пелет, виготовлених із соломи пшениці та деревини осики.
Біомасу – солому пшениці та деревину осики - очищали і подрібнювали лабораторним екструдером до отримання фракції необхідної для пелетування. Перед пелетуванням екструдовану солому пшениці та деревину осики змочували водним розчином, в якому масова частка гліцерину становила 1 і 5 %, або у водопровідній воді (контроль), з розрахунку 250 мл розчину на 500 г сировини. Пелетування проводили за допомогою лабораторної гранулярної машини з плоскою матрицею і з двома пресуючими роликами. Вимірювали довжину та щільність пелет, одержані результати опрацьовували статистично за загальноприйнятими методикам.
Результати дослідження показали, що додавання гліцерину значно покращує якість пелет, як із соломи пшениці так і з деревини осики. Порівняно з контрольними варіантами, додавання водного розчину з масовою часткою гліцерину 1 % , збільшило насипну щільність пелет із соломи пшениці на 11 %, а пелет із деревини осики - на 12 %, а додавання водного розчину з масовою часткою гліцерину 5 % – на 16 та 18 % відповідно. Дані дослідження є перспективними для подальшого розвитку галузі альтернативної енергетики, оскільки виробництво енергоносіїв із біомаси стає одним із важливих пріоритетів при вирішенні енергетичних та екологічних проблем.
Ключові слова: Біомаса, пелети, солома пшениці, деревина осики, гліцерин, насипна щільністьПосилання
Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the Council. (2009). Official Journal of the European Union. Vol. 50. No. 140. P.16-62.
European Bioenergy Outlook. Statistical report. (2013). Available at:http://www.greenpartnerships.eu/wp/wpcontent/uploads.
Dombrovsky O., Korsakayte D., Geletukha G., Savchuk S. (2018). What bioenergetics can do to overcome gas crises. Economic truth.
Khudoleeva L., Kutsokon N., Rashidov N. (2016). Quantitative and qualitative estimations of emissions of harmful substances in the environment during burning of wood in comparison with natural gas and coal. Biological Studios. Vol. 10. P. 61-70 https://doi.org/10.30970/sbi.1003.491.
Thrän D., Peetz D., Schaubach K. (2017). Global Wood Pellet Industry and Trade Study 2017. IEA Bioenergy. Vol. 40.
Mussatto S.I. (2016). Biomass Pretreatment, Biorefineries, and Potential Products for a Bioeconomy Development, in: Biomass Fractionation Technologies for a Lignocellulosic Feedstock Based Biorefinery. P. 1–22.
Lehmann B. (2012). Effect of miscanthus addition and different grinding processes on the quality of wood pellets. Biomass and Bioenergy. Vol. 44. P. 150-159 https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2012.05.009.
Tabil L., Sokhansanj S. (1996).Compression and compaction behavior of alfalfa grinds - part 2: compaction behavior. Powder Handling & Processing. Vol. 8. No.2. P. 117–122.
Yang F., Hanna M., Sun R. (2012). Value-added uses for crude glycerol – a byproduct of biodiesel production. Biotechnology for Biofuels. Vol. 5. P. 13 https://doi.org/10.1186/1754-6834-5-13.
Adapa P., Tabil L., Schoenau J., Opoku A. (2010). Pelleting characteristics of selected biomass with and without steam explosion pretreatment. Int.J. Agric. & Biol. Eng. Vol. 3. No.3. P. 62–79.
Johnson D., Taconi, K. (2007). The glycerin glut: options for the value-added conversion of crude glycerol resulting from biodiesel production. Environmental Progress. Vol.26. No.4. P. 338-348 https://doi.org/10.1002/ep.10225.
Pagliaro M., Ciriminna R., Kimura H., Rossi M. (2009). Recent advances in the conversion of bioglycerol into value-added products. European Journal of Lipid Science Technology. Vol.111. P. 788-799. https://doi.org/10.1002/ejlt.200800210
Mani S., Tabil L., Sokhansanj S. (2003). An overview of compaction of biomass grinds. Powder Handling and Processing. Vol.15. No.3. P.160-168.
Haidenko O. (2014). Solid biofuels: technological requirements, properties of components and production technology. Agrobusiness today.
Verma V. (2012). Agro-pellets for domestic heating boilers: Standard laboratory and real life performance. Applied Energy. Vol.90. No.1. P. 17-23. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2010.12.079
ENplus, 2015. Certified producers. (2015). Part 3: Pellet Quality Requirements Available at:
https://enplus-pellets.eu/en-in/component/attachments/?task=download&id=103.
Sokolsky O.L. (2012). Packing equipment. Methodical instructions. p. 4-6.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
