Вплив азотних добрив на продуктивність і якість біомаси деяких сортів енергетичної верби в умовах Західного Полісся України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.014Анотація
Наведено результати дослідження впливу азотних добрив на продуктивність та якісні показники біомаси енергетичних плантацій верби в умовах південної частини Західного Полісся України. Об’єктом дослідження були три сорти верби шведської селекції: И?Tora’, И?Tordis’ та И?Inger’, під які після зрізання кущів у ґрунт вносили аміачну селітру в нормі 100, 200, 300 та 400 кг/га; контроль – без добрив. Установлено, що добрива істотно впливали на формування продуктивності досліджуваних сортів верби. Урожайність сухої біомаси трирічних енергетичних плантацій верби И?Tora’ на контролі становила 39,8 т/га, И?Inger’ – 21,6 т/га, И?Tordis’ – 26,9 т/га. У варіантах із внесенням добрив цей показник у сорту И?Tora’ зростав зі збільшенням їх норми відповідно на 6,9; 6,2; 4,1 і 1,6 т/га, в И?Inger’ – на 5,9; 6,7; 3,3 і 1,2 т/га, у И?Tordis’ – на 4,6; 4,1; 2,5 та 1,4 т/га. Трирічна біомаса верб містить від 1,1 до 1,5 % сумарного азоту, від 1,65 до 1,90 % фосфору та від 1,9 до 2,4 % калію. Її зольність на варіантах без удобрення становить у сортів И?Tora’ та И?Inger’ 1,6 %, у И?Tordis’ – 1,2 %, тоді як за внесення максимальної норми добрив підвищується до 2,9; 4,0 та 4,0 % відповідно. Теплотворна здатність біомаси досліджуваних сортів верби за різних варіантів удобрення суттєво не різнилась і була в межах від 17,9 до 18,4 МДж/кг. При цьому простежується чітка тенденція до її зменшення зі збільшенням норми внесення добрив, що пов’язано зі зростанням показників зольності біомаси. В усіх досліджуваних клонів вихід енергії з 1 га досить тісно корелює з нормою внесення добрив: з її збільшенням підвищуються і показники виходу енергії. Найбільший вихід енергії з урожаєм біомаси трирічних насаджень виявлено в сорту И?Tora’ – від 729 до 1056 ГДж/га залежно від варіантів удобрення, тоді як у сорту И?Inger’ цей показник змінюється від 395 до 691 ГДж/га, у И?Tordis’ – від 496 до 704 ГДж/га. Для підвищення продуктивності енергетичних плантацій у регіоні досліджень доцільним є внесення аміачної селітри в нормі 200 кг/га.Посилання
Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD.
El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan.
Heletukha, H. H., & Martsenyuk, Z. A. (1998). Energy potential of biomass in Ukraine. Industrial Heat Engineering, 20(4), 52–55.
Chmeruk, T. (2018). Trendy alternatyvnoi enerhetyky Ukrainy: vid zanepadu do prohresu [Trends in alternative energy of Ukraine: from decay to progress]. Mirror of the Week. Ukraine. Retrieved from https://dt.ua/energy_market/trendi-alternativnoyi-energetiki-ukrayini-vid-zanepadu-do-progresu-268117_.html
Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2017). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Komprint.
Afonin, A. A., & Fuchylo, Ya. D. (2012). Henetychnyi potentsial verby prutovydnoi (Salix viminalis L.) Serednoho Podesennia [Genetic potential of bascket willow (Salix viminalis L.) of middle stream of the Desna river]. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Arboriculture and Ornamental Horticulture, 171(1), 11–19.
Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, perspectives]. Kyiv: Lohos.
Caslin, B., Finnan, J., & McCracken, A. (Eds.). (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI.
Fuchylo, Ya. D., Hnap, I. V., & Hanzhenko, O. M. (2018). Rist i produktyvnist deiakykh sortiv enerhetychnoi verby inozemnoi selektsii v umovakh Volynskoho Opillia [Growth and productivity of some foreign cultivars of energy willow in Volyn Opillia]. Plant Varieties Studying and Protection, 14(2), 230–239. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134775
Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat.
Yeshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Osnovy naukovyh doslidzhen v agronomii [Basic research in agronomy]. Kyiv: Diia.
Sinchenko, V. M. (Ed.). (2018). Metodolohiia doslidzhennia enerhetychnykh plantatsii verb i topol [Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar]. Kyiv: Komprynt.
Lewandowski, I., & Kicherer, A. (1997). Combustion Quality of Biomass: Practical Relevance and Experiments to Modify the Biomass Quality of Miscanthus × giganteus. Eur. J. Agron., 6, 163–177. doi: 10.1016/s1161-0301(96)02044-8
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
