Моделювання екотону відповідно за мозаїчними характеристиками утворень сучасних ентомокомплексів на пшениці озимій

Автор(и)

  • А. Fokin Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • V. Sakhnenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • D. Sakhnenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.017

Анотація

У статті розглядається побудова основної проблеми фітосанітарної діагностики екотону - його складна екологічна структура, перш за все мозаїка, яка визначає високий рівень біорізноманіття як слідство ефекту екотонів, а також впливу на комплекси фітофагів на пшениці озимій.

Екотон зазвичай віддають перевагу певним видам рослинності і фауни над іншими. Види, що вимагають високого ступеня стабільності і безперервності середовища проживання, не будуть успішними біля екотону. Так, види, адаптовані до порушень або кордонів, можуть краще використовувати джерела, знайдені в цих нішах. Абіотичні фактори, такі як ерозія, осадження осадових порід, накопичення снігу, доступність поживних речовин, солоність і температура, схильні до дії певних катіонів і мають тенденцію відрізнятися від однієї сторони кордону до іншого. Екотон також можуть утворювати мікроклімат, які на додаток до інших відносяться до інших видів. Наприклад, поля пшениці озимої, оточені лісом, будуть характеризуватися більш високими екстремальними температурами і більш швидкими змінами температури, ніж навколишній ліс. Крім того, пряме світло, що досягає землі, призведе до прискореного випаровування і, можливо, висушить лугові грунти швидше, ніж в лісі.

Оскільки екотони часто мають невеликі розміри та відносно багаті біорізноманіттям, зусилля по збереженню в цих областях можуть виявитися ефективною та економічною стратегією збереження. Особливості екотона, зокрема наявність екологічності між популяціями, його параметри - місцеположення, щільність та інші показники.

Ключові слова: екотон, біорізноманіття, ландшафт, ентомофаги, екотонна мозаїка, агроценози, пшениця озима

Посилання

Gavrilyuk, M. 2009. Features of protection of agricultural crops from pests and diseases. Agrarian week Ukraine. 5. P. 12

Trybelʹ, S. O., Hetʹman, M. V., Stryhun, O. O., Kovalyshyna, H. M. & Andryushchenko, A. V. 2010. Methodology of evaluation of resistance of wheat varieties to pests and pathogens. Koloboig. P. 392.

Fokin, A.V. 2017. Forecast and reconstruction of invasions of phytophagous insects. Feonix. P. 184.

Giller, P., Mednikova, B. M. 1988. Community structure and ecological niche]. Moskow: Mir. P. 184.

Fokin, A. V. 2005. Rider Latibulus argiolus Rossi: Behavior and Ecology. Koloboig. P. 80.

Fokin, A. V. 2015. Principles of fractal phytosanitary diagnosis of agrocenosis. Karantyn i zakhyst roslyn. 4. P. 16-18.

Fokin, A.V., Verezhnikova I.V. 2015. From colonization to acclimatization: scenarios for the development of the invasive process. Rehionalʹni aspekty. P. 136 - 138.

Jevtic, R., Zupunski, V., Lalosevic, M., & Zupunski, L. (2017). Predicting potential winter wheat yield losses caused by multiple disease systems and climatic conditions. (pp. 17-25), Crop Protection. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2017.05.005

Milosavljevic, I. & Esser, A. D. (2016). Effects of environmental and agronomic factors on soil-dwelling pest communities in cereal crops. (pp.192-198), Agriculture Ecosystems & environment. 225. https://doi.org/10.1016/j.agee.2016.04.006

Завантаження

Опубліковано

2018-10-31

Номер

Розділ

Агрономія