Вплив зрошення на продуктивність різних сортотипів озимої пшениці в умовах Південного Степу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.03.014Ключові слова:
пшениця, зрошення, селекція, урожайність, посухостійкість, пластичністьАнотація
Представлені результати сортової реакції пшениці озимої на умови вологозабезпечення та вплив селекції на підвищення потенціалу продуктивності. Метою досліджень було визначення адаптивних ознак сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН, що придатні для вирощування в умовах зрошення та суходолу в умовах Південного Степу України. Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні, ретроспективні. Ретроспективний аналіз урожайності основних зернових культур в зоні Посушливого Степу за 130 річний період показав, що щорічне збільшення урожайності основних зернових культур становило від 5 до 21 кг/га. Найбільш відчутне збільшення урожайності зафіксоване у пшениці озимої – у 5,65 разів і підвищилось з 6,00 до 33,9 ц/га, а на зрошуваних землях – до 52,1 ц/га, що перевищує показники позаминулого століття у 8,7 разів. Щорічне підвищення урожайності становило 0,34 ц/га і це відбувалось завдяки використанню нових сортів та удосконаленню технологій вирощування. Нові сорти пшениці Кохана, Кошова, Марія, Соборна, ХН Акварель мають високий потенціал урожайності в умовах зрошення 9,25–10,35 т/га, проте, коливання урожайності зерна без зрошення у них досить високе. Коефіцієнт посухостійкості у цих сортів значно різнився – від 0,29 (ХН Акварель) до 0,43 (Кошова), що свідчить про різну реакцію цих сортів на покращення (або погіршення) умов вирощування. Для проведення розподілу сортів за придатністю до певних умов вирощування були розраховані параметри екологічної пластичності (bi) і стабільності (S2di). Встановлені гомеостатичні сорти, які характеризуються слабкою реакцією на зміни умов вирощування і забезпечують стабільні врожаї за умов зрошення та без поливу. До цієї групи увійшли сорти Анатолія, Ледя, Росинка, Бургунка. Сорти Конка, Марія, Соборна, ХН Акварель віднесені до інтенсивного типу з високим генетичним потенціалом, проте з низькою стабільністю прояву врожайності. Ці сорти мають дуже високу потенційну врожайність (понад 10 т/га), але вимагають ретельного і своєчасного виконання технологічних операцій за умов зрошення. Сорти Кохана, Кошова, Херсонська 99, Овідій з адекватною нормою реакції на поліпшення умов вирощування, та досить стримано реагують на нестійкі погодні умови та коливання агрофону. Ці сорти мають найбільш високий попит на виробництві і можуть висіватись як на зрошенні, так і без поливу. Найбільш стабільні і прогнозовані прибавки (зниження) урожайності мають сорти Бургунка, Анатолія, Марія, Росинка, Херсонська безоста, ХН Акварель (S2di= 0,21–0,29).
Посилання
Marfenyn, N.N. (2006). Stable evolution of humanity. Moscow, MGU. 612 p. [in Russian]
Godfray, H. CJ., Beddington, J.R., Crute, I.R., Haddad, L., et al (2010). Food security: The challenge of 9 billion ptople. Science. Vol. 327, Iss. 5967. P. 812-818. https://doi.org/10.1126/science.1185383
FAOSTAT: http://www.fao.org/faostat/en/01.02.2019#data/QC. [in English].
http://www.usda crop explorer: global crop production analysis [in English].
Tester, M., Langridge, P. (2010). Breeding technologies to increase crop production in a changing World. Science. Vol. 327, Iss. 5967. P. 818-822. https://doi.org/10.1126/science.1183700
Gilliham, M., Able, J.A., Roy, S.J. (2017). Translating knowledge about abiotic stress tolerance to breeding programmers. Plant Journal. Vol. 90, Iss. 5. P. 898-917. https://doi.org/10.1111/tpj.13456
Sozinov, O.O. (2000). New lines in the plants selection. Visnik agrarnoi nauki. 12. 22-24.[in Ukrainian]
Hudzenko, V.M., Polishuk, T.P., Babii, O.O., Khudolii, L.V. (2018). Productivity and adaptability of Myronivka spring barley varieties of different breeding periods. Plant Varieties Studying and Protection. 14(2). 190-202. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134766.[in Ukrainian]
Gadzalo, J.M., Gladii, M.V., Sabluk, P.T., Luzan, Yu. (2018). The development of the agrarian sphere of economy in the conditions of decentralization in Ukraine. Kiiv, Agrarna nauka. 328 p. [in Ukrainian]
Dospekhov, B.A. (1985). Methods of field experience (with the fundamentals of statistical processing of study results). 5th ed. revised and enlarged. Moscow, Agropromizdat. 351 p. [in Russian]
The methods of field and laboratory research on the irrigated lands. (2014). Under the editorship of R. A. Vozhegova. Kherson, Gryn. 286 p.[in Ukrainian]
Eberhart, S.A., Russell, W.A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Science. Vol. 6, N 1. P. 36-40.
https://doi.org/10.2135/cropsci1966.0011183X000600010011x
Orliuk, A.P. (2008). Theoretical bases of plants breeding. Kherson : Ailant. 508 р. [in Ukrainian]
Historical essay on the activities of the Kherson Gubernsk Zemstvo in 1865-1899. Release ІІІ. Edition by Kherson Provincial Zemstvo Council.-Kherson. (1906). 276 р. (Archiv) [in Russian]
Bazalii, V.V., Kokovychin, S.V., Plotkin, C.J., Ivaniv, M.O. (2011). The adaptive characteristics of the new hybrids of maize in the ecological locations. Tavriysky naukoviy visnik. 75. 3-14. [in Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).