Проблематика структурної ідентифікації родини Araliaceae Juss

Анотація

Родина Araliaceae Juss. протягом усього періоду свого існування привертала увагу дослідників великою кількістю цікавих особливостей, що характеризують її з різних аспектів. Серед її представників немає видів, які мають вагоме економічне значення, проте деякі характеризуються унікальними особливостями. Види Eleutherococcus sessiliflorus Rupr.et Maxim., Eleutherococcus senticosus (Rupr. & Maxim.), Aralia elata (Miq.) Seem., Heder а helix L., Maxim, та Kalopanax septemlobus (Thunb.) Koidz. є цінними пізніми медоносами. Мед зі зборів цих рослин має особливий смак, аромат та має лікувальні властивості, деякі з них також використовуються в кулінарії. Перші письмові згадки про її представників (Рапах ginseng) в якості лікарських рослин датуються ще першим століттям до н.е. в стародавньому трактаті написаним Шен Нунгом — «Канон коренів і трав Шень-нуна». Натяк на лікувальні властивості прихований навіть у родових назвах деяких рослин (Рапах, Acanthopanax, Kalopanax, Heteropanax, Oreopanax, Tetrapanax, Oplopanax та ін.), адже латинське «рапах» походить від слова «панацея» (Рапасеа), тобто «ліки від усіх хвороб». У наш час спостерігається зменшення популяції деяких представників родини, причинами якого насамперед є антропогенні фактори до яких відносяться вирубка лісів і лісові пожежі, заготівля рідкісної дерени, неконтрольований збір підземних та наземних частин у якості цінної сировини для виготовлення лікарських препаратів за рахунок унікальних біохімічних властивостей, а також для використання в кулінарії. Відомо про випадок впливу зоогенних чинників на представників родини Araliaceae Juss. Так у 1959 р. при вивченні рослинності заповідника «Кедрова долина» було помічено, що плямисті олені, у період наростання молодих пантів, викопують та поїдають корені Е. sessiliflorus Rupr.et Maxim., а на території оленепарків рослини даного виду взагалі відсутні, адже були повністю знищені цими тваринами. Також на кількість популяції у бік зменшення безпосередньо впливають біологічні особливості цих видів. Нерегулярне визрівання насіння і як наслідок – знижений потенціал до насіннєвого відтворення у Kalopanax septemlobus (Thunb.) Koidz. та слабка здатність до вегетативного розмноження у поєднанні з вирубкою цих дерев, часто незаконною, з метою заготівлі цінної деревини призводять до стрімкого скорочення чисельності.