Вплив органічного добрива «Мікроорганік» на продуктивність пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.03.004Ключові слова:
органічні добрива «Мікроорганік», родючість ґрунту, пшениця озимаАнотація
Наведено результати досліджень технологічного процесу, хіміко-біологічних показників органічного добрива «Мікроорганік», отриманого в результаті переробки вторинної сировини методом пришвидшеної біологічної ферментації .
Отримані органічні добрива містили азоту 1,5-2,3 %, фосфору 0,8-1,4 %, калію 1,2-1,8 %, рН становила 6,5-7,5. Вони екологічно чисті, не містять схожого насіння бур’янів, патогенів. Їх можна використовувати у технологіях вирощування різних сільськогосподарських культур в агропідприємствах та на дачних і присадибних ділянках, особливо в органічному землеробстві.
Встановлено їх позитивний вплив на агрофізичні, агрохімічні та мікробіологічні властивості ґрунту та продуктивність пшениці озимої: зростала мікробіологічна активність грунту, як тестового показника позитивного впливу добрива, у середньому на 30% порівняно до контролю. Середній вміст елементів живлення в ґрунті збільшився у середньому: за мінеральним азотом – на 10-15%, рухомому фосфору – на 10-30%, обмінного калію – на 5-20%, що призводило до підвищеного доступу біофільних елементів до кореневих систем рослин, забезпечуючи формування високих врожаїв.
Найвища урожайність озимої пшениці сорту «Центилівка», в середньому за три роки, була на варіанті, де вносилися органічні добрива «Мікроорганік» в дозі 5 т/га + N50P50K50 і становила 8,81 т/га, що на 4,75 т/га більше порівняно до контролю
Економічний аналіз отриманих. результатів дослідження показав на цьому варіанті і найвищі економічні показники вирощування з рівнем рентабельності 151,7 %.
Посилання
Dehodiuk S. E., Litvinova O. A., Kyrychenko A. V. (2014) Balans pozhyvnykh rechovyn za tryvaloho zastosuvannia dobryv u zernoprosapnii sivozmini. Visnyk ahrarnoi nauky. № 7 (737). P. 16–19.
Hospodarenko H. M. (2002) Osnovy intehrovanoho zastosuvannia dobryv. K.: ZAT “Nichlava”,. 344 p.
Medvediev V.V., Laktionova T.M., Pocheptsova L.H. [ta in.]. Innovatsiini tendentsii v obrobitku hruntu.[Innovative trends in soil cultivation] Ahrokhimiia i gruntoznavstvo: spets. Vypusk «Hrunty – osnova dobrobutu derzhavy, turbota kozhnoho». Kharkiv,2006. Knyha persha. S. 79-94.
Prymak I.D., Man'ko Ju.P., Ridej N.M. ta in. (2010). Ekologichni problemy zemlerobstva [Ecological problems of earthmoving] / Za red. I.D. Prymaka. K.: Centr uchbovoi' literatury, 456.
Tanchyk S. P. Efektyvnist system zemlerobstva v Ukraini [Efficiency of agricultural systems in Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky. 2009. № 12. P. 5-11.
Tsvei Ya. P., Petrova O. T., Klymchuk S. M., Odrekhovskyi A. F. ta in. (2008) Balans elementiv zhyvlennia v sivozminakh Lisostepu Ukrainy. Nauk. visn. NAU. № 129. S. 239-244.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
