Природно-заповідний фонд та екологічна мережа міста Хмельницького та їх роль у збереженні біотичного і ландшафтного різноманіття
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.04.004Ключові слова:
природно-заповідний фонд, природно-заповідні території та об’єкти, екологічна мережа, збереження біорізноманіття, місто ХмельницькийАнотація
Досліджено історію, кількісні та якісні показники природно-заповідного фонду міста Хмельницького. Станом на 1.01.2022 р. природно-заповідний фонд міста Хмельницького нараховує 22 природно-заповідних територій загальною площею 191,7558 га, що становить 2,06 % від площі міста. Серед категорій природно-заповідного фонду у місті Хмельницькому є 16 ботанічних пам’яток природи, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Парк імені Михайла Чекмана», «Сквер імені Т. Г. Шевченка», «Заріччя»; дендрологічні парки «Поділля» і «Юннатівський» та Ботанічний сад Хмельницького національного університету. За статусом природно-заповідні території та об’єкти міста Хмельницького належить тільки до місцевого значення.
Найбільшу площу серед усіх природно-заповідних територій міста Хмельницького займають парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: «Парк імені Михайла Чекмана», «Заріччя», «Сквер імені Т.Г. Шевченка». З них площа «Парку імені Михайла Чекмана» складає 75,5 % від загальної площі природно-заповідного фонду міста. Парк є не тільки найбільшою природно-заповідною територією міста Хмельницького, але й найбільшим парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва в Хмельницькій області. Парки міста відіграють велику роль у збереженні його біорізноманніття, насамперед культивованої дендрофлори та орнітофауни.
Ботанічний сад Хмельницького національного університету, дендрологічні парки «Поділля» та «Юннатівський» є осередками ботанічних колекцій культивованої флори.
За кількістю (16 од.) у природно-заповідному фонді міста Хмельницького переважають ботанічні пам’ятки природи. Серед них є 7 скверів, 4 біогрупи дерев та 5 окремих понадвікових дерев.
Території та об’єкти природно-заповідного фонду міста Хмельницького мають важливе наукове (дендрологічне, інтродукційне, орнітологічне), природоохоронне, історико-культурне, естетичне, санітарно-гігієнічне, рекреаційне, навчальне, еколого-виховне, еколого-просвітницьке, пізнавальне значення та цінність спадку.
«Парк імені Михайла Чекмана», дендропарк «Поділля», Ботанічний сад Хмельницького національного університету є ключовими територіями екологічної мережі міста Хмельницького.
Роль регіональної екомережі міста Хмельницького є визначальною щодо збереження біотичного і ландшафтного різноманіття. Екологічна мережа є дієвим важелем підтримання рівноваги використання природно-ресурсного потенціалу і забезпечення збереження біоти хмельницької урбоекосистеми, а отже запорукою збалансованого екологічного і соціально-економічного розвитку міста.
Посилання
Andriienko, T. L., Arap, R. Ya., Bilyk, R. H., Kazimirova, L. P., ta in. (2008) Zapovidni perlyny Khmelnychchyny [Protected areas of the Khmelnytskyj region]. Kamianets-Podilskyi: PP Moshynskyi V. S., 2008. 248.
Kazimirova L.P. (2012) Verkhnie Pobozhzhia [Upper Pobozhia]. Khmelnytskyi: Intrada, 288.
Mironova, N. H., Yuhlichek, L. S., Kazimirova, L. P., Diachuk, A. O., Shevchenko, S. M., Ilinskyi, S. V. (2019) Ekolohichna merezha mista Khmelnytskoho [Ecological network of the city of Khmelnytskyi]. Khmelnytskyi: PP Zakolodnyi M. I., 2019. 270.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
