Формування фотосинтетичної продуктивності агроценозу пшениці ярої на дерново-підзолистому ґрунті Передкарпаття залежно від обробітку ґрунту і удобрення
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.018Ключові слова:
дерново-підзолистий ґрунт, Передкарпаття, пшениця яра, система удобрення, обробіток ґрунту, родючість, фотосинтезАнотація
Наведено результати дослідження, виконаного продовж 2016-2018 рр. з вивчення впливу основного обробітку ґрунту і системи удобрення на родючість дерново-підзолистого ґрунту Передкарпаття та формування фотосинтетичної продуктивності пшениці ярої в короткоротаційній сівозміні.
Мета дослідження – встановити і теоретично обґрунтувати агроекологічні умови оптимізації формування фотосинтетичної продуктивності пшениці ярої сорту Кларіса залежно від обробітку грунту та системи живлення в умовах Передкарпаття.
Дослідження виконано в умовах ФГ „Фортуна”, що у с. Негівці Калуського району Івано-Франківської області.
Аналіз умов формування площі листкової поверхні рослин пшениці ярої сорту Кларіса показав, що інтенсивність формування площі листкової поверхні значно залежала від системи удобрення і способу обробітку грунту. Встановлено, що найпотужніший листковий апарат рослини пшениці ярої формували у варіанті органо-мінеральної системи удобрення за поверхневого (дискування на 8-10 см) обробітку грунту у фазу кущіння – 18,4 тис.м2/га, що на 8,3 тис.м2/га більше, і у фазу колосіння – 46,3 тис.м2/га, що на 17,6 тис.м2/га більше порівняно до контролю.
У цьому варіанті фотосинтетичний потенціал агроценозу становив 3,1 млн.м2 діб/га, що на 1,2 млн.м2 діб/га більше порівняно до контролю. Чиста продуктивність фотосинтезу рослин у фазу виходу у трубку становила 2,3 г/м2 за добу, або на 0,6 г/м2 за добу більше порівняно до контролю.
Процеси нагромадження сухих речовин найінтенсивніше відбувались за органо-мінеральної системи удобрення (внесення свинячого гною, отриманого на виході біогазової установки) у дозі 20 т/га + N40P30K40) за поверхневого обробітку грунту (дискування на глибину 8-10 см). Так, у фазу кущіння нагромадження сухих речовин було на 24,3 г/м2 більше, у фазу виходу у трубку – на 59,9 г/м2 і у фазу колосіння – на 388,3 г/м2 більше порівняно до контролю.
Встановлено, що за органічної і органо-мінеральної систем удобрення за полицевого (оранка на 14-16 см) та поверхневого (дискування на 8-10 см) обробітків грунту складались сприятливіші, порівняно з іншими варіантами досліду, умов для активізації фотосинтетичної діяльності агроценозу пшениці ярої сорту Кларіса.
Ключові слова: дерново-підзолистий ґрунт, Передкарпаття, пшениця яра, система удобрення, обробіток ґрунту, родючість, фотосинтезПосилання
Tanchyk, S.P., Tsentylo, Ya.V., Manko, Yu.P. and others. (2017). Ekolohichni systemy zemlerobstva. Naukovo-praktychni rekomendatsii. Kyiv, Ukraine, 43.
Shuvar, I.A., Bunchak, O.M, Sendetskyi, V.M., Tymofiichuk, O.B., Bakhmat, O.M., Kolisnyk, N.M. and others (2015). Vyrobnytstvo ta vykorystannia orhanichnykh dobryv. Ivano-Frankivsk, Ukraine: Symfoniia forte, 596.
Tarasov, S.Y. (2010). Effektyvnost prymeneniia metanheneryrovannoho navoza. Upravlenye produktsyonnym protsessom v ahrotekhnolohyiakh 21 veka: realnost y perspektyvy. Belgorod, Russia: Otchyi krai, 61-64.
Lapa, V.V. (2014). Rekomendatsyy po prymenenyiu orhanycheskykh udobrenyi, poluchaemykh na vykhode deistvuiushchykh byohazovykh ustanovok. Minsk, Belarus: Ynstytut pochvovedenyia y ahrokhymyy, 28.
Dospekhov, V.A. (1985). Metodyka polevoho opyta. Moscow, Russia: Ahropromyzdat, 315.
Nychypyrovych, A.A. (1965). Fotosyntez y voprosы yntensyfykatsyy selskoho khaziaistva. Moskva, Rossyia, 47.
Hordiienko, V.P., Maliienko, A.M., Hrabak, N.Kh. (1998). Prohresyvni systemy obrobitku hruntu. Simferopol, Ukraine, 279.
Mykhailovskyi, A.H., Herasymenko, E.V., Kalyberda, V.M. (1960). Vlyianye razlychnykh pryemov obrabotky pochvy naurozhai selskokhoziaistvennykh kultur. Kyiv, Ukraine, 17-23.
Shediei, L.O. Akimova, R.V. (2009). Vyroshchuvannia ozymoi pshenytsi za riznykh system udobrennia. Kharkiv, Ukraine: Visnyk KhNAU №2, Ahrokhimiia, 43-47.
Kefely, V.Y. (1991). Fotomorfohenez, fotosyntez y rost rastenyi kak osnova produktyvnosti rastenyi. Pushchino, Russia, 133.
Polevoi, V.V. (1991). Fyzyolohyia rosta y razvytyia. Yzd-vo Lenynhr. un-ta (L.) ,238.
Shevelukha, B.C. (1992). Rost rastenii y eho rehuliatsiia v ontoheneze. Moscow, Russia: Kolos, 594.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
