До історії кінології
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.016Ключові слова:
кінологія, собака, історія, використання собакАнотація
Сучасна кінологічна служба України є невід’ємною складовою частиною Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Метою даного дослідження було висвітлити історію становлення кінології. Для вирішення цього питання було поставлено завдання зібрати та систематизувати данні стосовно розвитку кінології.
У процесі досліджень було використано наступні методи досліджень: загальнонаукові – логічного аналізу, узагальнення, класифікації, систематизації, актуалізації та порівняння; історичні – біографічний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний.
Історія відносин людини і собаки бере свій початок більше 500 тис. років тому. В архівних документах збереглись записи про використання собак у військовій справі більше 6000 років тому в Євразії, Африці та Північній Америці. Вже 7000 років до н.е., було широко поширене цілеспрямоване розведення собак.
На сьогоднішній день розрізняють три основних напрямки собаківництва: службове, що включає пастуше, пов’язане з різними галузями тваринництва, їздове (упряжне) і власне службове – використання собак для караульної, розшукової та інших служб; мисливське (промислове і спортивне); декоративне (розведення переважно кімнатних собак оригінальних форм, собак-компаньйонів).
Отже, вивчення історії кінології дасть змогу більш широко використовувати можливості собак в сучасній кінологічній службі.
Посилання
Vinogradov, O. V. (2011). Fundamentals of Service Kennel [Fundamentals of Service Kennel]. Mercury-Podillia, 192.
Blokhin G. I. ed. (2017). Kinology: a textbook for universities. [Kinology: a textbook for universities]. Fallow, 376.
Bezpalova O. I. ed. (2019). Dog training of the National Police units: information guide [Dog training of the National Police units]. Kharkiv: KhNUVS, 189.
Mordyushenko S. M. (2013). Specificity and psychological features of the canine service [Specificity and psychological features of the canine service]. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine: Coll. of sciences. wash. Vyp. 1 (32), 245-252.
Pavlyuk N. V., Stepanenko V. M. (2004). Dog training: keeping and feeding dogs: a textbook [Dog training: keeping and feeding dogs]. Zhytomyr: Volyn, 412.
Potushinsky O. P., Zhdanova V. P. (2014). Characteristics of dog support of individual law enforcement agencies of Ukraine [Characteristics of dog support of individual law enforcement agencies of Ukraine]. No. 4, 141-145.
Romanishina L. M. (2016) Formation and development of the canine service in Ukraine. [Formation and development of the canine service in Ukraine]. Young scientist. № 3, 292
Schmidt M., Koch W. (2000). Poradnik podstawowego szkolenia psow. [Poradnik podstawowego szkolenia psow]. Wydawnictwo Delta WZ, 198.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).