Оцінка ліній-відновників фертильності соняшнику за пилкоутворювальною здатністю та автофертильністю
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.006Ключові слова:
Helianthus annuus L., пилкоутворювальна здатність, автофертильність, кількість квіточок, зав’язуваністьАнотація
Важливою ланкою у вирішенні завдань, поставлених перед гетерозисною селекцією по прискореному створенню високопродуктивних гібридів соняшнику і впровадженню їх у виробництво, є розробка нових прийомів селекції самозапилених ліній, що дозволяють цілеспрямовано підбирати батьківські пари для схрещування.
Оцінка ліній соняшнику за пилкоутворювальною здатністю не тільки дозволить полегшити цей добір, але й допоможе уникнути явно низькопродуктивних комбінацій схрещування.
Під час дослідження було вивчено рівень варіювання ліній за кількістю квіток в головному кошику, кількістю пилкових зерен в квітці головного кошика та бічного, кількістю пилкових зерен з центрального кошика, діаметром пилкових зерен та вагою пилку з головного та центрального кошиків.
Аналізуючи дані було встановлено, що максимальна кількість квіточок в кошику спостерігалась у таких ліній як 07-13 (4956 шт); 07-39 (4680 шт); Х-526В (4488 шт); Х-134В (4476 шт), а мінімальна у ліній 07-3 (1188 шт); 07-47 (1284 шт); 730-07 (1368 шт). З найбільшою масою 1000 насінин виділились такі лінії: Х06129В (62,5 г); 738-07 і Х-526В (62 г) та Х06127В (60 г). За максимальною масою насінин з кошика також виділились лінії Х-526В (27,24г); 738-07 (17,26 г) та Х-135В (33,53 г). Максимальна кількість насінин з кошика спостерігалась у ліній Х-135В (721,14 шт); 07-11 (508,4 шт); 07-17 (507,32 шт); Х06118В (475,67 шт), а мінімальна – у ліній 757-07 (122,2 шт); Х-144В (135,12 шт); 748-07 (136,98 шт) та Х06129В (152,2 шт). Найбільший відсоток зав’язуваності проявився у ліній 07-47 (27,1 %); 07-3 (22,73 %); 07-74 (22,21 %); Х-135В (20,94 %), а з мінімальним виділились лінії 757-07 (3,33 %); Х-397В (4,0 %); Х06129В (4,26 %) та Х-144В (4,56 %).
Таким чином, одержані нами результати вивчення автофертильності та продуктивності ліній цілком підтвердили літературні дані щодо зв’язку врожаю та выдсотку зав’язуваності.
Посилання
Kirichenko V. V. Selekciya i semenovodstvo podsolnechnika (Helianthus annus L.). Harkov, 2005. 385 s.
Ter - Avanesyan D. V. Opylenie i nasledstvennaya izmenchivost. Moskva: Sov. nauka, 1957. 283 s.
Savchenko N. I. Sporoobrazovatelnaya sposobnost androceya i proizvodstvo gibridnyh semyan selskohozyajstvennyh kultur: ucheb. pos. Kiyiv: Naukova dumka, 1980. 158 s.
Marin I. V. Vzaimosvyaz i nasledovanie elementov produktivnosti gibridov podsolnechnika F1: nauch.-tehn. byul. VNII maslichnyh kultur. Krasnodar, 1986. Vyp. 93. S. 7-11.
Lyah V. A. Metody otbora cennyh genotipov na urovne pylcy: metodologicheskie rekomendacii. Zaporozhe, 2000. 48 s.
Sherban N. F. Pylcevaya produktivnost linij-vosstanovitelej fertilnosti pylcy i ih gibridov pervogo pokoleniya podsolnechnika: zbirnik naukovih prac. Zaporizhzhya, 1998. Vip. 3. S. 155-165.
Vear F. Production of pollen in different lines of sunflowers and its relation to production of crossed seed. Genetical studies of nectar and pollen production in sunflower. 1958. Volume 5. Issue 1-2. .S. 64-84.
https://doi.org/10.1007/BF01099861
Astiz V. Pollen production in sunflower (Helianthus annuus L.) is affected by air temperature and relative humidity during early reproductive growth. FYTON 82. 2013. S. 297-302.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
