Наукові засади відновлення парку імені Івана Франка у м. Львові
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.020Ключові слова:
парк, насадження, дендрофлора, таксон, елементи благоустрою, консервація, реставрація, реконструкціяАнотація
Старовинні парки, розташовані у населених пунктах нашої держави, складають значну частку культурно-історичної, екологічної та соціально-економічної цінності природних ресурсів. Саме тому питання їх збереження, охорони та відновлення є сьогодні надзвичайно актуальним.
Об’єкт дослідження – найстаріший міський парк в Україні. Проведені впродовж тривалого часу дослідження із використанням загальноприйнятих методик дали змогу вивчити етапи становлення парку, його таксономічну, вікову та просторову структуру, оцінити якісний стан насаджень. Виявлено, що у парку зростає 76 таксонів дерев і кущів, серед яких суттєво переважають листяні рослини. Найбільше деревних рослин у віці 20-60 років, однак виявлені екземпляри, які зростають у парку з моменту його закладання (понад 300 років). Відзначається відсутність у парку диференційованої вертикальної структури та паркових узлісь, а також незадовільний стан квітників та газонів. Актуальною залишається проблема надмірного рекреаційного навантаження, яке проявляється в ущільненні ґрунту та погіршенні якісного стану деревних рослин.
Викладено основні концептуальні положення з відновлення парку, які передбачають збереження старовікових дерев як пам’яток природи та історії, впровадження заходів із реконструкції, реставрації та консервації, що дозволить покращити загальний стан насаджень парку та збільшити його естетичну привабливість.
Посилання
Dudyn R. B. (2000). Fitotsenotychna struktura parku im. I. Franka. Naukovyy visnyk: Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh pratsʹ. 9.8, 50-53. Lʹviv: UkrDLTU.
Dudyn R. B. (2002). Vydove predstavnytstvo derevno-chaharnykovoyi roslynnosti starovynnykh parkiv m. Lʹvova. Naukovyy visnyk: Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh pratsʹ. 12.8, 79-82. Lʹviv: UkrDLTU.
Dudyn R. B. (2004). Problemy okhorony pamʺyatok sadovo-parkovoho mystetstva derzhavnoho i mistsevoho znachennya. Naukovyy visnyk: Zapovidna sprava v Halychyni, na Podilli ta Volyni. 14.8, 342-345. Lʹviv: UkrDLTU.
Dudyn R. B. (2006). Dereva-dovhozhyteli - velychni symvoly pryrody. Naukovyy visnyk NLTUU: Symvol dereva u svitoviy kulʹturi ta khudozhniy tvorchosti. 16.4, 62-65. Lʹviv: NLTUU.
Dudyn R. B. (2008). Konservatorsʹka diyalʹnistʹ v istorychnykh parkakh. Naukovyy visnyk Natsionalʹnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrayiny: Landshaftna arkhitektura v konteksti staloho rozvytku. 18.12, 180-183. Lʹviv: NLTU Ukrayiny.
Dudyn R. B. (2016). Konservatsiya, restavratsiya ta rekonstruktsiya sadovo-parkovykh obʺyektiv : navch. posibnyk. - Lʹviv : Vydavnytstvo «Kompaniya «Manuskrypt».
Dudyn R. B. (2019). Starovynni parky Lʹvivshchyny : monohrafiya. Lʹviv : vydavnytstvo «Novyy Svit - 2000».
Kucheryavyy V. P. (2008). Sady i parky Lʹvova. Lʹviv: Svit.
Kucheryavyy V. P. & Dudyn R. B. (2013). Struktura i dynamika parkovykh fitotsenoziv Zakhodu Ukrayiny : monohr. Lʹviv : Kompaniya «Manuskrypt».
Maksymʺyuk T. M. & Bevz M. V. (2002). Problemy restavratsiyi pamʺyatok sadovo-parkovoyi arkhitektury (na prykladi pershoho misʹkoho sadu XVI-XIX st. - parku im. I.Franka u Lʹvovi). Buduyemo inakshe. № 4, 44-46.
Jaworski F. (1910). Lwow stary i wczoraiszy (szkice i opowiadania). - Lwow, Nakladem "Kurjera Lwowskiego".
Orłowicz M. (1925). Ilustrowany przewodnik po Lwowe. Ksiaźnica - Atlas, Lwow - Warszawa.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
