Формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи за впливу елементів технології вирощування в Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.04.012Ключові слова:
кукурудза, листкова поверхня, фотосинтетична продуктивність, агроценоз, врожайність, технологія вирощування.Анотація
У статті представлено результати досліджень із питань підвищення ефективності фотосинтетичної діяльності посівів кукурудзи в умовах Лісостепу. Метою досліджень було встановлення впливу мінеральних добрив, побічної продукції попередника як добрива, гербіцидів, стимуляторів росту рослин, мікродобрив на формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи. Дослідження проводили впродовж 2016-2019 рр. на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті Лісостепу із застосуванням польового, розрахунково-вагового та математико-статистичного методів. Встановлено особливості динаміки площі листкової поверхні, наростання сухої речовини, чистої продуктивності фотосинтезу, фотосинтетичного потенціалу посіву кукурудзи залежно від чинників інтенсифікації технології вирощування та визначено оптимальні параметри, що забезпечують високу врожайність культури. Виявлено, що агроценози кукурудзи можуть бути ідентифіковані, як стабільно високопродуктивні за досягнення таких структурно-функціональних характеристик: площа листкової поверхні на стадіях ВВСН 65 і 75 – 49,98-60,31 і 41,81-47,83 тис. м2/га, чиста продуктивність фотосинтезу – 11,28-12,03 г/м2 за добу, фотосинтетичний потенціал посіву 2718,89-3196,59 тис.м2×діб/га. Такі посіви накопичують 21,91-26,43 т/га сухої речовини на стадії ВВСН 75, що реалізується у формуванні урожаю на рівні 10,18-12,10 т/га зерна. Результати досліджень використано для оптимізації технології вирощування кукурудзи в Лісостепу з метою підвищення ефективності використання виробничих і агрокліматичних ресурсів.
Посилання
Saiko, V. F., Lobas, M. H., Yashovskyi I. V. (1994). Naukovi osnovy vedennia zernovoho hospodarstva. Kyiv: Urozhai, 336.
Shpaar, D., Hinapp, K., Dreher, D. (2012). Kukuruza: vyiraschivanie, uborka, hranenie i ispolzovanie. Kiev: Izdatelskiy dom «Zerno», 464.
Lavrynenko, Yu. O., Ruban, V. B. (2014). Dynamika lystovoi poverkhni roslyn kukurudzy ta fotosyntetychni pokaznyky posivu pry kraplynnomu sposobi polyvu v umovakh pivdnia Ukrainy. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomor’ia, 4, 122-128.
Tomashuk, O. V., Kamenshchuk, B. D. (2018). Fotosyntetychna produktyvnist posiviv kukurudzy pid vplyvom riznykh system zemlerobstva v umovakh Lisostepu pravoberezhnoho. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 100 (2), 91-97.
Kniaziuk, O. V., Lypovyi, V. H. (2016). Fizioloho-biolohichni osoblyvosti formuvannia produktyvnosti hibrydiv kukurudzy zalezhno vid tekhnolohichnykh pryiomiv vyroshchuvannia. Ahrobiolohiia, 1, 47-53.
Nichiporovich, A. A. (1977). Teoriya fotosinteticheskoy produktivnosti rasteniy. Fiziologiya rasteniy, 8, 38-44.
Volodarskiy, N. I. (1986). Biologicheskie osnovyi vozdelyivaniya kukuruzyi. Moskva: Agropromizdat, 189
Kaminskyi, V. F., Saiko, V. F., Dushko, M. V., Asanishvili, N. M. (2017). Naukovi osnovy efektyvnosti vykorystannia vyrobnychykh resursiv u riznykh modeliakh tekhnolohii vyroshchuvannia zernovykh kultur: monohrafiia. Kyiv: Vydavnychyi dim «Vinichenko», 580.
Завантаження
Додаткові файли
- Формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи за впливу елементів технології вирощування в Лісостепу
- Формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи за впливу елементів технології вирощування в Лісостепу
- Формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи за впливу елементів технології вирощування в Лісостепу
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).