Токсигенність штамів yersinia еnterocolitica, ізольованих з різних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.03.014Ключові слова:
токсигенність, цитотоксичність, ентеротоксигенність, Yersinia enterocolitica, VeroАнотація
У статті охарактеризовано токсигенність штамів Yersinia еnterocolitica, виділених від хворих тварин, тваринницької сировини, отриманої з неї продукції, а також з об’єктів довкілля. Досліджено 1234 зразки матеріалів, з яких виділено 87 штамів ієрсиній – 64 – Yersinia enterocolitica та 23 – Yersinia sрp. Вісім штамів (30,8 %), виділених з продуктів забою свиней, та 4 штами (26,7%), ізольованих з продуктів забою великої рогатої худоби, аглютинувались сироваткою крові кроля, що містила антитіла до поверхневих антигенів, синтезованих за плазмідного контролю вірулентними штамами Yersinia enterocolitica.
При дослідженні цитотоксичних властивостей 64 штамів Y. еnterocolitica на культурі клітин Vero, цитотоксигенними виявились 45 (70,3 %) штамів. З них високотоксигенними – 2 штами (4,4 %). Середню ступінь цитотоксичності проявили 10 штамів (22,3 %), низькотоксигенними були 22 (48,9 %) і нетоксигенними виявились 11 (24,4 %) штамів. Цитотоксичними виявились всі штами Y. еnterocolitica, виділені від хворих тварин, та більшість штамів, ізольованих з продуктів забою свиней (63,6 %) і телят (55%), а також з молока і молочних продуктів (71,3%).
Серед досліджених 20 штамів Y. еnterocolitica, виразну ентеротоксигенність виявили 11 (55 %). Останні обумовили значне накопичення рідини в ізольованих ділянках кишківника мурчаків (показник ІД ≥ 1). Подальше дослідження здатності токсиноутворення різними циркулюючими в природі штамами Y. еnterocolitica, сприятиме розробці ефективних засобів терапії і профілактики, налагодженню системи надійного контролю за ієрсиніозною токсикоінфекцією у людини і тварин.Посилання
V'yaly'h, Zh. E. (2011). Doslidzhennya toksy'gennosti shtamiv Yersinia enterocolitica [Toxigenicity study of Yersinia enterocolitica strains]. Profilakty'chna medy'cy'na, 3 (15), 22 - 23.
Golovko, A. N., Ushkalov, V. A., Skrypny'k, V. G. (2007). My'kroby'ology'chesky'e y' vy'rusology'chesky'e metody y'ssledovany'j v vetery'narnoj medy'cy'ne. Spravochnoe posoby'e [Microbiological and virological research methods in veterinary medicine. reference manual]. Harkiv: NTMT, 512.
Kozlovs'ka, G. V. (2012). Iyersy'niozna toksy'koinfekciya: monografiya [Yersinia toxicoinfection: monograph]. Ky'yiv: Nichlava, 148.
Mavzyutov, A. R. (2001). Molekulyarno-genety'chesky'e osnovy toksy'gennosty' uslovno-patogennyh predstavy'telej Enterobacteriaceae [Molecular genetic basis of toxigenicity of opportunistic enterobacteriaceae]. Ufa, 236.
Polishhuk, N. M. (2008). Epidemiologichni ta epizootologichni aspekty' iyersy'nioziv [Epidemiological and epizootological aspects of yersiniosis]. Annals of Mechnicov Institute 4, 5 - 8.
Sky'bicz'ky'j, V. G. ed. (2013). Metody'chni rekomendaciyi z laboratornoyi diagnosty'ky' ky'shkovogo iyersy'niozu tvary'n, vy'yavlennya Yersinia enterocolitica u xarchovy'x produktax, kormax dlya tvary'n ta ob'yektax dovkillya [Methodical recommendations for laboratory diagnosis of intestinal yersiniosis of animals, detection of yersinia enterocolitica in food, animal feed and environmental objects]. Ky'yiv, 37.
Ushkalov, A. V. (2013). Epizootologichna ta epidemiologichna xaraktery'sty'ka iyersy'nioziv [Epizootological and epidemiological characteristics of yersiniosis]. Veterinary medicine of Ukraine. 11 (213),15 - 18.
Annamalai, T., Venkitanarayanan, K. (2005). Expression of major cold shock proteins and genes by Yersinia enterocolitica in synthetic medium and foods. Journal of Food Protection. 68(11):2454-2458.
https://doi.org/10.4315/0362-028X-68.11.2454
Bottone, E. J. (1997). Yersinia enterocolitica: the charisma continues. Clinical Microbiology Reviews. 10(2):257-276.
https://doi.org/10.1128/CMR.10.2.257-276.1997
El Qouqa, I. A., Jarou, M.A.E., Samaha, A.S.A., Afifi, A.S.A., Al Jarousha, A.M.K.. ( 2011). Yersinia enterocolitica infection among children aged less than 12 years: a case-control study. International Journal of Infectious Diseases. 15(1):e48-e53.
https://doi.org/10.1016/j.ijid.2010.09.010
Fredriksson-Ahomaa, M., Korkeala, H. (2003). Low occurrence of pathogenic Yersinia enterocolitica in clinical, food, and environmental samples: a methodological problem. Clinical Microbiology Reviews. 16(2):220-229.
https://doi.org/10.1128/CMR.16.2.220-229.2003
Fredriksson-Ahomaa, M., Stolle A., Korkeala, H. (2006). Molecular epidemiology of Yersinia enterocolitica infections. FEMS Immunology and Medical Microbiology. 47(3):315-329.
https://doi.org/10.1111/j.1574-695X.2006.00095.x
Fredriksson-Ahomaa, M., Stolle, A., Stephan, R. (2007). Prevalence of pathogenic Yersinia enterocolitica in pigs slaughtered at a Swiss abattoir. International Journal of Food Microbiology. 119(3):207-212.
https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2007.07.050
Grahek-Ogden, D., Schimmer, B., Cudjoe, K.S., Nygård, K., Kapperud, G. (2007). Outbreak of Yersinia enterocolitica serogroup O:9 infection and processed pork, Norway. Emerging Infectious Diseases. 13(5):754-756.
https://doi.org/10.3201/eid1305.061062
Hayashidani, H., Ishiyama, Y., Okatani, T.A., et al. (2003). Molecular genetic typing of Yersinia enterocolitica serovar O:8 isolated in Japan. Advances in Experimental Medicine and Biology. 529:363-365.
https://doi.org/10.1007/0-306-48416-1_72
Kwaga, J., Iversen, J.O., Misra, V. (1992). Detection of pathogenic Yersinia enterocolitica by polymerase chain reaction and digoxigenin-labeled polynucleotide probes. Journal of Clinical Microbiology. 30(10):2668-2673.
https://doi.org/10.1128/JCM.30.10.2668-2673.1992
Laukkanen, R., Hakkinen, M., Lundén, J., Fredriksson-Ahomaa, M., Johansson, T., Korkeala H. (2010). Evaluation of isolation methods for pathogenic Yersinia enterocolitica from pig intestinal content. Journal of Applied Microbiology. 108(3):956-964.
https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.2009.04494.x
Martínez, P.O., Fredriksson-Ahomaa, M., Pallotti, A., Rosmini, R., Houf, K., Korkeala, H. (2011). Variation in the prevalence of enteropathogenic Yersinia in slaughter pigs from Belgium, Italy, and Spain. Foodborne Pathogens and Disease. 8(3):445-450.
https://doi.org/10.1089/fpd.2009.0461
Sakai, T., Nakayama, A., Hashida, M., Yamamoto, Y., Takebe, H., Imai, S. (2005). Outbreak of food poisoning by Yersinia enterocolitica serotype O8 in Nara Prefecture: the first case report in Japan. Japanese Journal of Infectious Diseases. 58(4):257-258.
Trend and sources of zoonoses and zoonotic agents in the European Union 2007. EFSA (European Food Safety Authority) Journal. 2009;223:p. 189.
Wang, X., Qiu, H., Jin D., et al. (2008). O:8 serotype Yersinia enterocolitica strains in China. International Journal of Food Microbiology. 125(3):259-266.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
