Вміст радіонуклідів у фітопланктоні на різних ділянках Запорізького водосховища

Автор(и)

  • Y. V. Nikolenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.03.002

Ключові слова:

радіонукліди, фітопланктон, Запорізьке водосховище, питома активність, коефіцієнт накопичення

Анотація

Фітопланктон – первинна автотрофна ланка гідроекосистем,  маючи величезну сумарну сорбційну поверхню, здатний поглинати, утримувати та передавати радіонукліди по ланцюгах живлення, призводячи до погіршення екологічного стану водойми.

Відбір проб фітопланктону проводилися влітку 2019 року на  5 ділянках вздовж русла Запорізького водосховища. Визначення питомої радіоактивності проб фітопланктону здійснювали загальноприйнятими гамма-спектрометричними та радіохімічними методами.

Вміст радіонуклідів у фітопланктоні Запорізького водосховища у середньому  становив: 137Cs –  7,61±0,501 Бк/кг; 90Sr – 1,13±0,242 Бк/кг;   226Ra – 95,45±7,010 Бк/кг; 232Th –85,66±4,013 Бк/кг;  40K –185,26±23,74 Бк/кг.  Встановлено, що питома активність природних радіонуклідів (226Ra, 232Th та 40K) в 80–320 разів перевищувала  штучні (90Sr і 137Cs).

За коефіцієнтами накопичення відносно води у фітопланктоні Запорізького водосховища встановлена послідовність акумуляції радіонуклідів за вибуванням: 137Cs>232Th>226Ra> 40K> 90Sr. За більшістю досліджуваних радіонуклідів максимальні значення коефіцієнтів накопичення виявлені в фітопланктоні в районі Фестивального причалу (137Cs, 90Sr, 232Th) та гирла ріки Мокра Сура (226Ra, 40K). Останнє пов’язано як з гідрохімічними та гідрологічними умовами даних ділянок, так і з посиленим антропогенним впливом, особливо в районі гирла ріки.

Отримані дані свідчать, що існує потенційна загроза накопичення радіонуклідів у фітопланктоні та передачі їх  далі  по трофічним ланцюгах

Посилання

Anan'eva, T. V., Marenkov, O. N., Shapovalenko, Z. V. (2016) Bioindikatsiya radioaktivnogo zagryazneniya Zaporozhskogo vodokhranilishcha (Dnepropetrovskaya obl., Ukraina) po ikhtiofaune. Chernobyl': 30 let spustya: materialy mezhdunar. nauch. konf. (Gomel', 21-22 aprelya 2016 g.), 19-22.

Ananieva, T. V., Fedonenko, O. V., Klymenko, O. Yu.(2018) Osoblyvosti nakopychennia radionuklidiv bilym tovstolobykom Zaporizkoho vodoskhovyshcha. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Biolohichni nauky, 1, 23-29.

Ananieva ,T. V., Fedonenko, O. V., Shapovalenko, Z. V. (2016) Mihratsiia radionuklidiv u molodi plitky zvychainoi na akvatorii Zaporizkoho vodoskhovyshcha. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 21 (1-2), 110-121.

Bilokon H., Ananieva T., Prosianyk Yu. (2014) Monitorynhovi doslidzhennia nakopychennia radionuklidiv 137Cs ta 90Sr rybamy Zaporizkoho vodoskhovyshcha. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna, 67, 123-128.

Vernadskiy, V.I. (1960). Biosfera v kosmose. Moscow: Izdvo AN SSSR, 5, 286.

Volkova, O. M., Beliaiev, V. V. (2009) Vplyv hidrolohichnykh faktoriv na formuvannia radionuklidnoho zabrudnennia hidrobiontiv. Yaderna fizyka ta enerhetyka, 10 (1), 80-85

Volkova, O.M. Beliaiev, V.V., Kahlian, O. Ie. (2006) Metod otsinky radioekolohichnoho stanu vodnykh ekosystem za vmistom radionuklidiv u hidrobiontakh . Pryrodnychyi almanakh. Biolohichni nauky, 8, 7-12.

Hudkov, I. M. (2016) Radiobiolohiia: Pidruchnyk dlia vyshch. navchalnykh zakladiv. K.:NUBiP Ukrainy, 485.

Kravets, N. M., Burbelo, T. I. (2019) Radionuklidne zabrudnennia vodnykh ekosystem ta yoho diia na hidrobionty. Materialy XLVIII naukovo-tekhnichnoi konferentsii pidrozdiliv VNTU, Vinnytsia, 13-15 bereznia 2019 r. Available at:: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-ebmd/all-ebmd-2019/paper/view/7066.

Shugurov, O.O. Strigina, T. A. (2017) Sovremennyy uroven' β-radioaktivnosti v Zaporozhskom vodokhranilishche. Ecology and noospherology, 28 (3-4), 21-27. https://doi.org/10.15421/031712

Shumyhai, I. V. (2016) Radioekolohichna ta toksykolohichna kharakterystyka vody richky Uzh. Ahroekolohichnyi zhurnal. 1, 152-157.

Erkhard, Zh.P. Sezhen, Zh. P. (1984) Plankton. L.: Gidrometeoizdat, 254.

Завантаження

Номер

№ 3(85) (2020)

Розділ

Біологія, біотехнологія, екологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).