Система автоматичного контролю факелу горіння під час спалювання газу у виробництві деревинностружкових плит
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.04.020Ключові слова:
факел, пальник газовий, котел водогрійний, пристрій контролю, автоматичний режим, алгоритм, датчик, мікропроцесор, система, зразок, випробування, аналіз, автокореляціяАнотація
У статті наведено результати досліджень зі створення системи автоматичного контролю факелу горіння у газовому пальнику під час виробництва деревинностружкових плит. Проведено аналіз існуючих систем контролю факелу горіння під час спалювання газу у водогрійних та парових котлах, які використовують у виробництві плитних матеріалів на основі деревинних відходів в якості теплових генераторів. Показано, що для контролю наявності факелу горіння використовують системи на основі іонізаційних та фотоелектричних датчиків. Система контролю факелу горіння на основі іонізаційного датчика має суттєвий недолік – чутливий елемент датчика (електрод) під час роботи знаходиться в зоні високої температури, тому електрод поступово перегоряє, з часом іонізаційний датчик втрачає чутливість і перестає працювати. Тому його необхідно часто замінювати, що вимагає додаткових часу і коштів. Крім того, система контролю факелу під час роботи з іонізаційним датчиком, електроди якого підгоріли, може дати збій. Система на основі фотоелектричних датчиків таких недоліків не має. В роботі проведено також аналіз сучасних методів та засобів контролю факелу горіння з метою зменшення енерговитрат. Аналіз існуючих методів, приладів, датчиків дозволили вибрати метод та технічні засоби контролю факелу горіння у газовому пальнику під час виробництва деревинностружкових плит.
Посилання
Korchunov Y.N., Tyul'panov R.S. (1960). Issledovanie skorosti termicheskogo razlozheniya drevesiny' i torfa. Inzhenerno-fizicheskij zhurnal [Investigation of the rate of thermal decomposition of wood and peat. Engineering Physics Journal] # 7. S. 102-105.
Polezhaev Y.V., Yurevich F.B. (1976) Teplovaya zashhita [Thermal protection] E'nergiya. 1976, # 3. S. 349-352.
Kantorovich B.V. (1973) Osnovy' teorii goreniya i gazifikaczii tverdogo topliva [Fundamentals of the theory of combustion and gasification of solid fuels] Moskva: izd-vo AN SSSR,. 227 s.
Pomeranczev V.V., Aref'ev M.K., Akhmetov D.B. (1973) Osnovy' prakticheskoj teorii goreniya [Fundamentals of practical combustion theory] . Leningrad: E'nergiya. 227 s.
Dzhenkins, G., Vatts D. (1972) Spektral'ny'j analiz i ego prilozheniya [Spectral analysis and its applications] Moskva: Mir. 287 s.
Otnes R., E'nokson L. (1982) Prikladnoj analiz vremenny'kh ryadov [Applied Time Series Analysis] M.: Mir. 429 s.
Rabiner L., Gould B. (1978) Teoriya i primenenie czifrovoj obrabotki signalov [Theory and application of digital signal processing] M.:Mir. 848 s
Gol'dberg L.M., Matyushkin B.D., Polyak M.N., (1990) Czifrovaya obrabotka signalov [Digital signal processing] M.: Radio i svyaz'. 256 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
