Вплив прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу на функціональну активність сперміїв кнурів за корекції мінерального живлення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.06.015

Ключові слова:

кнури-плідники, кров, спермодози, пероксидація, мікроелементи, спермії, антиоксиданти

Анотація

Висвітлено вплив прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу (ПАГ) на функціональну активність сперміїв кнурів-плідників за корекції мінерального живлення.

Встановлено, що введення лактатів Цинку, Селену, Міді і Заліза у складі кормосуміші кнурам-плідникам істотно змінює стан ПАГ у крові залежно  від кількості додатково згодовуваних мікроелементів. Додавання цих біологічно активних речовин на 10% понад норму після 60-ти діб згодовування сприяє збереженню вмісту вітамінів антиоксидантної дії, відновленого глутатіону, стимулює функціональну активність супероксиддисмутази на 50% і каталази – 23,6% та супроводжується незначним сповільненням процесів пероксидації – зниження концентрації дієнових кон’югантів і ТБК-активних комплексів. Додаванням лактатів мікроелементів до кормосуміші на 20 % більше від норми кнурам-плідникам, порівняно з контрольною групою, вже після 30-ти денного вживання стимулює процеси пероксидації, супроводжується інтенсивним використанням неензимних – вітаміну А (p<0,05-0,01) та активацією ензимних антиоксидантів – cупероксиддисмутази (p<0,05-0,01) і каталази, що триває протягом 90-та діб.

Життєздатність сперміїв знаходиться в істотному взаємозв'язку з кількістю додатково згодовуваних лактатів мікроелементів. Додавання цих біологічно активних речовин на 10% більше норми після 60-ти діб згодовування сприяє підвищенню функціональної активності сперміїв протягом 3-х годин  при температурі 170С зберігання, терморезистентності (р<0,05), термостресстійкості, підвищує їх здатність до запліднення.

Додавання лактатів мікроелементів в кормосуміш на 20% більше норми кнурам-плідникам в порівнянні з контрольною групою після двомісячного згодовування підвищує кількість патологічних форм сперміїв (р<0,005), пошкодження акросом (р<0,05), знижує терморезистентність і термостресстійку здатність сперміїв (р<0,05), що знижує їх запліднювальну здатність.

Виявлено, що процеси пероксидації у крові кнурів-плідників істотно взаємопов’язані із функціональною активністю сперміїв у зберігаємих спермодозах.

Посилання

Brusov, O.S., Herasymov, A.M., & Panchenko, L.F. (1976). Vlyianye pryrodnіkh ynhybytorov radykalnіkh reaktsyi na avtookyslenye adrenalyna. Biulleten еksperymentalnoi byolohyy y medytsynі. 1. 33-35 (in Russian).

Vlizlo, V. V., Solohub, L. I., Yanovych, V. H., Antoniak, H. L., & Yanovych, D. O. (2006) Biokhimichni osnovy normuvannia mineralnoho zhyvlennia velykoi rohatoi khudoby. 1. Makroelementy Biolohiia tvaryn. 8. 1/2. 9-40 (in Ukrainian).

Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Iskra, R.Ia. (2018) Biolohichna diia funktsionalnykh nanomaterialiv u riznykh vydiv tvaryn. Visnyk ahrarnoi nauky. 11 (788). 80-86 (in Ukrainian).

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-11.

Havrylov, V.B., & Melkorudnaia, M.Y. (1983). Spektrofotometrycheskoe opredelenye soderzhanyia hydroperekysei lypydov v plazme krovy. Laboratornoe delo. 3. 33-36. (in Russian).

Gorbatenko, I. Yu., Gil, M. I., & Zaharenko, M. O. (2018). Biologiya produktivnosti silskogospodarskih tvarin: pidruchnik. Mikolayiv:Vidavnichij dim «Gelvetika», 600 (іn Ukrainian).

HOST 32277-2013. Sredstva vosproyzvodstva. Sperma. Metodы yspыtanyi fyzycheskykh svoistv y byolohycheskoho, byokhymycheskoho, morfolohycheskoho analyzov. 2013. 28 (in Russian).

Danchuk, A. V., Karpovskij, V. I., Trokoz, V. A., & Kaplunenko, V. G. (2018). Effektivnost primeneniya nanopreparata mikroelementov Mg, Zn, Ge i Ce dlya korekcii aktivnosti sistemy antioksidantnoj zashity u svinej raznyh tipov vysshejj nervnoj deyatelnosti. Perspektivy razvitiya svinovodstva stran SNG, 243-247 (іn Ukrainian).

Kaidashev, I.P. (1996). Posibnyk z eksperymentalno-klinichnykhdoslidzhen z biolohii ta medytsyny. Poltava. 123-128 (in Ukrainian).

Kovalenko, V.F., Shostia, A.M., & Usenko, S.O. (2005). Metodyka vyznachennia vitaminiv A, E i zahalnoho kholesterynu v riznykh tkanynakh svynomatok plodiv. Suchasni metody v svynarstvi / za red. V.P. Rybalka. Poltava. 114-118 (in Ukrainian).

Koroliuk, M.A., Yvanova, L.Y., Maiorova, Y.H., & Tokarev E.V. (1988). Metod opredelenyia aktyvnosty katalazі. Laboratornoe delo. 1. 16-19 (in Russian).

Marchenkov, F. S., & Storozhuk, T. V. (2010). Helatni mikroelementi - vazhlivij komponent kombikormiv ta premiksiv. Zernovi produkti i kombikormi, 1, 37-38 (іn Ukrainian).

Metodychni rekomendatsii z otsinky yakosti pryznachenoi do kriokonservatsii spermoproduktsii ta strukturnoi tsilisnosti spermatozoidiv knuriv (2018) / za redaktsiieiu S. I. Kovtun. K. 28. (іn Ukrainian).

Fediaeva, A. S. (2016) Morfofunktsyonalnіe pokazately spermyev u khriakov raznіkh henotypov. Naukovo-tekhnichnyi biuleten IT NAAN.15. 214-218 (in Russian).

Shabunyn, S.V. (2010). Metodycheskye polozhenyia po yzuchenyiu protsessov svobodnoradykalnoho okyslenyia v systeme antyoksydantnoi zashchytы orhanyzma. Voronezh. 36-37; 51-52 (in Russian).

Shapovalov, S. O., Varchuk, S. S., Dolhaia, M. M., Rudenko, Ye. V., & Ionov I. A. Otsinka vynosu Cu ta Zn u zovnishnie seredovyshche z kalom silskohospodarskykh tvaryn. Visnyk ahrarnoi nauky. 2011. 8. 30-33 (іn Ukrainian).

Shostia, A. M., Rokotianska, V. O., Tsybenko, V. H., Sokyrko, M. P., Hyria, V.M., Nevidnychyi, O. S., Kaplunenko, V. H., & Pashchenko, A. H. (2018) Vplyv nanoakvakhelativ na yakist spermoproduktsii u knuriv-plidnykiv. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Tvarynnytstvo. 7(35). 156-160. (in Ukrainian).

Mohanta, R. K., & Garg, A. K. (2014) Organic trace minerals : immunity, health, production and reproduction in farm animals. Indian J. Anim. Nutr. 31 (3). 203-212.

Overton, T.R., & Yasui, Т. (2014) Practical applications of trace minerals for dairy cattle. J. Anim. Sci. 92 (2). 416-426.

https://doi.org/10.2527/jas.2013-7145.

Peters, J.C., Mahan, D.C, Wiseman, T.G., & Fastinger, N.D. (2010) Effect of dietary organic and inorganic micromineral source and level on sow body, liver, colostrum, mature milk, and progeny mineral composition over six parities. Journal of Animal Science. 88. 626-637. https://doi.org/10.2527/jas.2009-1782.

Pipan, M.Z., Mrkun, J., Strajn, B.J., Vrtač, K.P., Kos, J., Pišlar, A., & Zrimšek, P. (2017). The influence of macro- and microelements in seminal plasma on diluted boar sperm quality. Acta Vet Scand. 59(1).11.

https://doi.org/10.1186/s13028-017-0279-y.

Pipan, Z. М., Mrkun, J., Kosec, М., Nemec Svete, А., & Zrimšek, Р. (2014). Superoxide Dismutase: A Predicting Factor for Boar Semen Characteristics for Short-Term Preservation. Biomed Res Int. 2014. https://doi.org/10.1155/2014/105280.

Quesnel, H., Renaudin, A., Le Floc'h, N., Jondreville, C., Père, M.C., Taylor-Pickard, J.A., & Le Dividich, J. (2008) Effect of organic and inorganic selenium sources in sow diets on colostrum production and piglet response to a poor sanitary environment after weaning. Animal. 2 (6): 859-66.

https://doi.org/10.1017/S1751731108001869.

Sivertsen, T., Vie, E., Bernhoft, A., & Baustad, B. (2007). Vitamin E and selenium plasma concentrations in weanling pigs under field conditions in Norwegian pig herds. Acta Veterinaria Scandinavica, 49(1), 1-9.

https://doi.org/10.1186/1751-0147-49-1.

Sutovsky, P., Kerns, K., Zigo, M., & Zuidema, D. (2019). Boar semen improvement through sperm capacitation management, with emphasis on zinc ion homeostasis. Theriogenology.1 (137):50-55. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2019.05.037.

Valle, T. A., de Jesus, E. F., de Paiva, P. G., Better, V. P., Zanferari, F., Acedo, T. S., Monteiro Tamassia, L. F., & Rennó, F. P. (2015) Effect of organic sources of minerals on fat-corrected milk yield of dairy cows in confinement. [Electronic resourse]. R. Bras. Zootec. 44. 3. 103-108.

https://doi.org/10.1590/S1806-92902015000300004.

Завантаження

Опубліковано

2020-12-24

Номер

№ 6(88) (2020)

Розділ

Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).