Оцінка біологічної ефективності перспективних домінантних штамів бактерій ризосфери ячменю ярого
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.001Ключові слова:
Phyllobacterium ifriqiyense 1, Bacillus methylotrophicus 10, інокуляція, біометричні показники, ячмінь ярий, флоратестАнотація
Важливим завданням сучасного сільськогосподарського виробництва є створення нових екологічно безпечних агротехнологій, спрямованих на підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Ячмінь ярий – важлива зернофуражна культура, яка займає істотне місце в балансі концентрованих кормів. Тому наше дослідження досить актуальне у наш час, з огляду на тенденції до переходу на екологічне землеробство і розвиток біологічних добрив. Метою дослідження було визначення ефективності інокуляції домінантними штамами бактерій ризосфери Phyllobacterium ifriqiyense 1 та Bacillus methylotrophicus 10 насіння ячменю ярого та фізіологічні параметри росту і розвитку культури в модельних умовах. Завдання дослідження – визначення титру життєздатних бактерій, експозиція насіння ячменю ярого у бактеріальній суспензії, облік росту рослин ячменю ярого та фіксація його біометричних показників після бактерізації; визначення фізіологічних параметрів росту і розвитку рослин у модельних умовах. Методи дослідження – мікробіологічні (прямий підрахунок життєздатних колонієутворюючих одиниць за допомогою камери Горяєва). Показники фотосинтетичної діяльності листка визначали за допомогою біофізичного методу індукції флуоресценції хлорофілу портативним приладом «Флоратест». Результати досліджень – штам Phyllobacterium ifriqiyense 1 продемонстрував максимальний біологічний ефект на ростові показники тест-культури ячменю (включаючи розведення культуральної рідини). Встановлено, що обробка бактеріальними суспензіями Phyllobacterium ifriqiyense 1 та Bacillus methylotrophicus 10 сприяє активізації функцій фотосинтетичного апарату рослин ячменю в лабораторних умовах. Перспективи – ризосферні мікроорганізми є важливими компонентами середовища вже на перших етапах онтогнезу зернових культур, тому використання домінантних бактерій-інокулянтів має науково-практичне значення у оптимізації технологій агровиробництва.
Посилання
Gadzalo Y. M., Patyka N. V., Zarishnyak A. S. (2015). Agrobiologiya rizosfery rasteniy. Monografiya. K.: Agrarna nauka. 386.
Patyka M.V., Tonkha O.L., Sinchenko V.M., Honchar A.M., Patyka T.I. (2019). Osoblyvosti formuvannia strukturovo-funktsionalnoho skladu mikrobiomu chornozemu tsilynnoho v stepu Ukrainy. Mikrobiolohichnyi zhurnal. Vol.81 (№4). P. 90-106.
https://doi.org/10.15407/microbiolj81.04.090
Hadzalo I.M., Patyka M.V., Zaryshniak A.S., Patyka T.I. (2019). Ahromikrobiolohiia z osnovamy biotekhnolohii. Monohrafiia. K.: Ahrarna nauka NAAN. p. 204.
Patyka M.V., Tonkha O.L., Patyka T.I., Kiroiants M.O., Veretiuk S.V. (2018). Otsinka metahenomu prokariotnoho kompleksu chornozemu za ahrarnoho vykorystannia. Mikrobiolohichnyi zhurnal. Vol.80 (№6). P. 109-122. https://doi.org/10.15407/microbiolj80.06.109
Patyka M.V., Kolodiazhnyi O.Y., Ibatullin I.I. (2016). Otsinka metahenomu ta detektsiia funktsionalno znachushchykh polimorfizmiv prokariot hruntu z vykorystanniam metodu pirosekvenuvannia. Mikrobiolohichnyi zhurnal. Vol. 78 (№2). P. 43-51.
https://doi.org/10.15407/microbiolj78.02.043
Lambers H., Mougel C., Jaillard B., Hisinger P. (2009). Plant-microbe interactions in the rhizosphere: an evolutionary perspective. Plant Soil. Vol. 321. - Р. 83-115. https://doi.org/10.1007/s11104-009-0042-x
Paul E. A. (2014). Soil microbiology, ecology and biochemistry. Academic press. 573 р.
Zvyagintseva D. G. (1991). Metodyi pochvennoy mikrobiologii i biohimii. MGU. 304 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
