Оцінка нових перспективних сортів пшениці озимої м’якої селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» за цінними господарськими ознаками
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.02.007Ключові слова:
врожайність зерна, стійкість проти хвороб, зимостійкість, вміст протеїну, крохмалю, клейковиниАнотація
Метою досліджень була оцінка нових перспективних сортів пшениці озимої м’якої селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» за врожайністю зерна, зимостійкістю, стійкістю до хвороб та якістю зерна. Експериментальні дослідження проводили у 2016-2020 роках в ННЦ «Інститут землеробства НААН». Площа ділянки становила 20,0 м2, повторність чотириразова. Під час проведення досліджень застосовували польові, вимірювально-вагові, лабораторні та математико-статистичні методи. У 2018-2020 рр. до Українського інституту експертизи сортів рослин передано для проходження кваліфікаційної експертизи нові сорти пшениці м’якої озимої Красуня Поліська, Мокоша, Пирятинка, Фортеця Поліська, Ефектна та Землероб, які створені у ННЦ «Інститут землеробства НААН» методом гібридизації із використанням у якості батьківських компонентів сортів і ліній вітчизняної і зарубіжної селекції. Всі сорти відрізняються посухостійкістю, стійкістю до вилягання, проростання на пні, осипання зерна. Найвищу врожайність зерна отримано у сорту Фортеця Поліська – 7,31 т/га. Також за високою врожайністю виділені сорти Пирятинка і Землероб із показниками 7,10 і 7,06 т/га, відповідно. За підвищеною зимостійкістю виділені сорти Пирятинка, Красуня Поліська, Мoкоша і Ефектна із оцінкою 8,0-8,2 балів. Найбільшою стійкістю проти борошнистої роси відрізняються сорти Ефектна, Лісова пісня, Пирятинка і Фортеця Поліська (ураження – 1,7-11,6 %). За стійкістю проти бурої іржі всі сорти показали високу стійкість, ураження не перевищувало 8,0 %. Найбільша стійкість проти септоріозу листків визначена у сорту Землероб. Найвищий вміст протеїну визначено у зерні сортів Ефектна, Мокоша і Красуня Поліська (до 11,67 %). За підвищеним вмістом клейковини виділені сорти Красуня Поліська, Лісова пісня, Мокоша (19,22-19,66 %). За найвищими показниками седиментації слід відмітити сорти Красуня Поліська, Пирятинка і Мокоша (34,50-34,84 %).
Посилання
Fomenko M. A., Grabovec A. I. (2009). Rol' novyh sortov ozimoj pshenicy v stabilizacii proizvodstva zerna v uslovijah menjajushhegosja klimata. Zemledelie. № 4. Р 36-38. 2.
Ulich O. L. (2005). Zymostiikist suchasnykh sortiv ozymoi pshenytsi. Visnyk ahrarnoi nauky. № 4. Р 86-90.
Novi sorty ozymoi miakoi pshenytsi selektsii Selektsiino-henetychnoho instytutu v anomalno posushlyvykh umovakh 2007 roku. Propozytsiia, 2007. № 8. Р 56-57.
Ulich L. I., Ulich O. L. (2007). Efektyvnist pisliareiestratsiinoho sortovyvchennia pshenytsi ozymoi. Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn. № 5. Р 23-34.
Holyk L. M., Kobernyk N. I., Zaika Ye. V., Levchenko O. S. (2017). Novi sorty ta vykorystannia molekuliarnykh markeriv u selektsii pshenytsi miakoi ozymoi. Realizatsiia potentsialu sortiv zernovykh kultur - shliakh vyrishennia prodovolchoi bezpeky: Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 110-richchiu vid dnia narodzhennia akademika-selektsionera Vasylia Mykolaiovycha Remesla (s. Tsentralne, 20 zhovtnia 2017). Р 20-21.
Golik L. N., Starichenko V. N., Shtakal N. I., Kobernik N. I., Lytus N. V. (2018). Rezul'taty selekcii i zimostojkost' novyh sortov i linij pshenicy mjagkoj ozimoj. Vestnik Belorusskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstvennoj akademii. № 3. Р 88-92.
Lozada D.N., Ward B.P., Carter A.H. (2020). Gains through selection for grain yield in a winter wheat breeding program. PLoS ONE 15(4). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0221603
Ferrie A.M.R., Polowick P.L. (2020). Acceleration of the Breeding Program for Winter Wheat. Accelerated Plant Breeding, Volume 1. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41866-3_8
Pravdziva I, Demydov O., Derhachov O. (2020). Evaluation of yield and stability of bread winter wheat genotypes (Triticum aestivum L.) depending on predecessors and sowing dates. Plant Varieties Studying and Protectio. 16(3). 291-302. https://doi.org/10.21498/2518-1017.16.3.2020.214923
Zetzsche, H., Friedt, W. & Ordon, F. (2020). Breeding progress for pathogen resistance is a second major driver for yield increase in German winter wheat at contrasting N levels. Sci Rep, 10, 20374 https://doi.org/10.1038/s41598-020-77200-0
Miedaner, T., Juroszek, P. (2021). Climate change will influence disease resistance breeding in wheat in Northwestern Europe. Theor Appl Genet. https://doi.org/10.1007/s00122-021-03807-0
Kocourková Z., Bradová J., Kohutová Z., Slámová L., Vejl P., Horčička P. (2008). Wheat breeding for the improved bread-making quality using PCR based markers of glutenins. Czech J. Genet. Plant Breed. 44: 105-113. https://doi.org/10.17221/20/2008-CJGPB
M. Rakszegi, , P.Mikó, F. Löschenberger, J. Hiltbrunner, G. Vida. (2016). Comparison of quality parameters of wheat varieties with different breeding origin under organic and low-input conventional conditions.Journal of Cereal Science. Volume 69. Pages 297-305.https://doi.org/10.1016/j.jcs.2016.04.006
Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur. (2000).Vypusk pershyi. Zahalna chastyna. 100 р.
Dospєhov B. A. (1985). Metodika polevogo opyta. 423 р.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
