Біологічна ефективність ліпідів м’яса райдужної форелі залежно від рівнів протеїну у комбікормах

Анотація

Вміст жиру – один із основних показників, за яким можна характеризувати цінність того чи іншого виду риби. Вміст багатьох жирних кислот у ліпідах риб коливається в значних межах, що залежить, на думку науковців, від виду риб, складу їжі і температури, їхнього існування.

М’ясо райдужної форелі містить від 5 до 23,5 % жиру. Важливою особливістю є те, що ліпіди райдужної форелі містять великий вміст високоненасичених жирних кислот (лінолевої, ейкозопентаєнової і докозогексаєнової), що пояснюється особливостями їх живлення. Ейкозопентаєнова кислота і створювані за її рахунок ненасичені жирні кислоти ω-3 ряду спочатку синтезуються водоростями, а потім переміщуються за харчовим ланцюгом у м’ясо риб. Це, в свою чергу, дозволяє характеризувати м’ясо райдужної форелі як дієтичний продукт харчування. Відповідно, важливим чинником, що цілеспрямовано впливає на біологічну ефективність ліпідів м’яса  райдужної форелі є повноцінність протеїнового живлення.

Експериментальні дослідження на дволітках райдужної форелі Oncorhynchus mykiss (Walbaum, 1792) проведені в умовах господарства «Шипот» Перечинського району Закарпатської області.

Метою науково-господарського досліду передбачалося встановити вплив різних рівнів протеїнового живлення товарної райдужної форелі на показники біологічної ефективності ліпідів м’яса та їх жирнокислотний склад.

Для цього за методом аналогів було сформовано п’ять піддослідних груп У зрівняльний період досліду, який тривав 10 діб піддослідна риба споживала комбікорм контрольної групи. В основний період досліду (200 діб) рівень протеїну в комбікормах форелі дослідних груп регулювали за рахунок зміни окремих компонентів комбікормів (з використанням комбінованих математичних методів оптимізації розрахунку за допомогою програми Agro Soft Win Opti).

Годівлю райдужної форелі в період досліджень проводили 4–6 раз на добу, в денний час через рівні проміжки. Необхідну кількість корму розраховували відповідно до показників індивідуальної маси риб та температури середовища на момент годівлі.

Зважування піддослідної форелі проводили раз на 10 діб на електронних терезах у відтарованій ємкості з водою, з точністю до 0,1 г. Вирощування товарних дволітків проводили в ставах площею 100 м² за щільності посадки 50 екз./м², та рівня води в них 1 м. Загальна кількість особин форелі в експериментальних дослідженнях становила 25 тис. екз. Умови утримання піддослідних риб відповідали нормативним вимогам у лососівництві [6-7].

Результати досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики  за допомогою програмного забезпечення STATISTICA 7.0. і MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій [13].

Харчова цінність ліпідів визначається наявністю речовин ліпідної природи, таких як фосфоліпіди, жиророзчинні вітаміни, стерини та жирнокислотним складом ліпідів.

Жирнокислотний склад райдужної форелі характеризується відносно великою кількістю мононенасичених жирних кислот. Домінуючими жирними кислотами є олеїнова (С_18:1) – 14,44-18,92 % і  пальмітоолеїнова (С_{16 : 1}) – 5,19-11,09 %.

Проведеними дослідження виявлено, що під впливом споживання дволітками райдужної форелі комбікормів з різним рівнем сирого протеїну помітно впливає на зміни у жирнокислотному складі їхнього м’яса.

Так, підвищення рівня сирого протеїну у комбікормах товарної райдужної форелі у всіх дослідних групах, порівняно з контролем, сприяло незначному знипженню вмісту у м¢ясі суми насичених жирних кислот.

Серед насичених жирних кислот, загальна частка яких у м’ясі дволітків складає 42,35-45,85 %, у ліпідах райдужної форелі виявлено найбільший вміст пальмітинової кислоти (С_16:0) –18,08–21,54 %.

Аналогічна закономірність виявлена і за кількістю такої насиченої жирної кислоти, як пальмітинова. Зокрема, за підвищення вмісту протеїну в раціонах райдужної форелі на 4 %, у їхньому м¢ясі містилося пальмітинової кислоти на 44,6 % більше, ніж у аналогів 3- ї дослідної групи (Р<0,01) та 2,3% порівняно з контролем.

Встановлено також, що використання для годівлі риб 5-ї групи комбікормів з підвищеним рівнем протеїнового живлення призводить до зниження вмісту у м’ясі стеаринової кислоти. Так, її кількість у м’ясі райдужної форелі 5-ї групи була на 2,6-10,6 % меншою, порівняно з аналогічними показниками у риб дослідних груп.

Характерно, що згодовування молоді форелі 3-ї та 4-ї дослідних груп упродовж усіх вікових періодів вирощування повнораціонних комбікормів із зниженим рівнем протеїну, сприяє позитивним змінам жирнокислотного складу їхнього м’яса. Так, за кількістю насичених жирних кислот у м’ясі, риби 3-ї та 4-ї груп переважали аналогів контрольної групи відповідно на 8,3 % та 6,3 %. Одночасно виявлено вірогідне зростання вмісту пальмітинової та нанодеканової кислот порівняно з контролем.

У ліпідах м’яса форелі відносно високою є частка поліненасичених жирних кислот. Переважаючими виступають лінолева (С_18:2) – 1,76-2,2 % та ліноленова (С_{18 : 3}) – 0,75-0,94 %.

Таким чином, досліджувана рибна сировина відрізняється високим вмістом есенціальних жирних кислот, що свідчить про її високу цінність.

За фракціями від суми жирних кислот МНЖК належить 34,81-47,69 %, НЖК – 42,35-45,71 %, ПНЖК – 3,15-4,18 %. В ліпідах м’яса дволітків райдужної форелі, незалежно від досліджуваного фактора, переважають жирні кислоти з 16 та 18 атомами вуглецю. Найбільший вміст відмічений для олеїнової, пальмітинової, пальмітоолеїнової та лінолевої жирних кислот. Жирні кислоти з 20-22 атомами вуглецю в молекулі та з 5-6 подвійними зв’язками є найбільш активними.

Виявлено, що серед ПНЖК у ліпідах м’яса райдужної форелі найбільший вміст належить лінолевій жирній кислоті (С_18:2) – 1,76-2,2 %. Поліненасичені жирні кислоти - лінолева, ліноленова і арахідонова, входять до складу вітаміну F і відносяться до життєво важливих, фізіологічно необхідних, есенційних жирних кислот. Ці кислоти забезпечують ряд украй важливих функцій тваринного організму: нормальний ріст, розвиток і утворення клітин шкіри, її живлення, сприятливе протікання вагітності і лактації; нормальне перенесення холестерину (зниження його рівня), нормальний тиск в підшкірних кровоносних судинах, стійкість і нормальну еластичність судин.

Співвідношення окремих класів ліпідів у м’язовій тканині райдужної форелі відповідає запропонованим фахівцями з нутриціології нормам, зокрема співвідношення жирних кислот ω₆: ω₃ перебуває у піддослідних зразках райдужної форелі в межах 1:2,31–1:2,44.