Якість зерна гібридних ліній пшениці м'якої ярої – потомків гібридів синтетиків з сортом Харківська 26
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.03.006Ключові слова:
пшениця, синтетики, інтрогресивні лінії, зерно, вміст білка, вміст клейковини, ВДК, екологічна пластичність, стабільністьАнотація
Актуальність. Проблема селекційного покращення пшениці за ознаками якості зерна є на даний час актуальною. Одним з генетичних джерел покращення якості зерна є амфідиплоїди, одержані шляхом гібридизації тетраплоїдних видів пшениці з диким спорідненим видом Aegilops tauschii Coss. (у світовій літературі зараз позначаються як синтетики або синтетичні гексаплоїди – SH).
Метою дослідження було оцінити показники якості зерна у 29 інтрогресивних ліній, одержаних шляхом гібридизації синтетичних гексаплоїдів Triticum durum Desf. – Aegilops tauschii Coss. та T.persicum - Ae.tauschii з сортом пшениці м'якої ярої Харківська 26.
Методи. Аналізували вміст білка, вміст клейковини, якість клейковини за ВДК у зерні, вирощеному у різні за погодними умовами роки – 2015, 2016, 2017, а вміст білка також у 2020 р. Аналіз якості зерна проводили у лабораторії генетики, біотехнології та якості зерна Інституту рослинництва імені В.Я. Юр´єва НААН. Вміст білка в зерні визначали на приладі нфраЛЮМ ФТ-10. Якість клейковини визначали за допомогою приладу ВДК-1 М. Оцінку екологічної пластичності та стабільності проводили за методикою Eberhart S.A. and Russel W.A. (1966).
Результати. Виділено інтрогресивні лінії з покращеними показниками вмісту білка в зерні, вмісту клейковини та її якості за індексом деформації клейковини (ІДК), їх реакцією на умови вирощування та стабільністю прояву ознак. Лінії ДК 21, ДКС 16, ДКС 18 виділились за вмістом білка і клейковини та ІДК; лінії ДК 23 та ДК 30 – за вмістом білка та ВДК; ДКС 17, ДКС 20 – за вмістом клейковини та ВДК.
Перспективи. Зроблено висновок про перспективність використання синтетиків як джерел ознак для покращення якості зерна пшениці. Виділені лінії мають бути використані як джерела ознак якості зерна для селекції, а також матеріал для випробування на продуктивність з метою включення кращих з них до розсадників сортовипробувань. Зразки з низьким вмістом білка та слабкою клейковиною можуть бути цінними для виготовлення специфічних продуктів – печива, лавашів тощо.Посилання
Zhuchenko, A.A. (2004). Resursnyiy potentsial proizvodstva zerna v Rossii (teoriya i praktika). M.:OOO «Izdatelstvo Agrorus». 1109.
Nettevich, E. D. (1997). Urozhay i kachestvo zerna yarovoy pshenitsyi, vyiraschennoy v usloviyah Tsentralnogo regiona Rossii. Dokladyi RASHN. # 4. S.3-4.
Lopes, M. S. & Reynolds, M. P. (2011). Drought adaptive traits and wide adaptation in elite lines derived from resynthesized hexaploid wheat. Crop Sci. 51, 1617-1626. https://doi.org/10.2135/cropsci2010.07.0445
Ogbonnaya, F. C. et al. (2013).Synthetic hexaploids: harnessing species of the primary gene pool for wheat improvement. Plant Breed. Rev. 37, 35-122. https://doi.org/10.1002/9781118497869.ch2
Das M. K., Bai G., Mujeeb-Kazi A. & Rajaram S. (2016). Genetic diversity among synthetic hexaploid wheat accessions (Triticum aestivum) with resistance to several fungal diseases. Genet. Resour. Crop Evol. 63, 1285-1296. https://doi.org/10.1007/s10722-015-0312-9
Yang, W. et al. (2009). Synthetic hexaploid wheat and its utilization for wheat genetic improvement in China. J. Genet. Genomics. 36, 539-546 pmid:19782955. https://doi.org/10.1016/S1673-8527(08)60145-9
Li J. et al. (2011). Identifcation of a high-yield introgression locus in Chuanmai 42 inherited from synthetic hexaploid wheat. Acta Agron. Sin. 37, 255-262. https://doi.org/10.3724/SP.J.1006.2011.00255
Lillemo M., Chen F., Xia X. C., William M., Pena R. J., Trethowan R. M., and He Z. H. (2006). Puroindoline grain hardness alleles in CIMMYT bread wheat germplasm. J. Cereal Sci. 44:86-92
https://doi.org/10.1016/j.jcs.2006.03.004
William, M., Peña R.J., and Mujeeb-Kazi A. (1993). Seed protein and isozyme variations in Triticum tauschii (Aegilops squarrosa). Theor. Appl. Genet. 87:257-263. https://doi.org/10.1007/BF00223774
Peña, R.J., Zarco-Hernandez J., and Mujeeb-Kazi A. (1995). Glutenin subunit compositions and bread-making quality characteristics of synthetic hexaploid wheats derived from Triticum turgidum × Triticum tauschii (Coss.) Schmal crosses. J. Cereal Sci. 21:15-23.;
https://doi.org/10.1016/S0733-5210(95)80004-2
Pfluger, L. A., D'Ovidio R., Margiotta B., Pena R., Mujeeb-Kazi A., and Lafiandra D. (2001). Characterisation of high- and low-molecular weight glutenin subunits associated to the D genome of Aegilops tauschii in a collection of synthetic hexaploid wheats. Theor. Appl. Genet. 103:1293-1301. https://doi.org/10.1007/s001220100704
Peña R.J., Zarco-Hernandez J., and Mujeeb-Kazi A. (1995). Glutenin subunit compositions and bread-making quality characteristics of synthetic hexaploid wheats derived from Triticum turgidum × Triticum tauschii (Coss.) Schmal crosses. J. Cereal Sci. 21:15-23.
https://doi.org/10.1016/S0733-5210(95)80004-2
Nelson, J.C., C. Andreescu, F. Breseghello, P.L. Finney, D.G. Gualberto, C.J. Bergman, R.J. Pena, M.R. Perretant, P. Leroy, C.O. Qualset, and M.E. Sorrells. (2006). Quantitative trait locus analysis of wheat quality traits. Euphytica 149:145-159.
https://doi.org/10.1007/s10681-005-9062-7
Lage, J., Skovmand, B., Peña, R.J. et al. (2006). Grain Quality of Emmer Wheat Derived Synthetic Hexaploid Wheats. Genet Resour Crop Evol 53, 955-962 https://doi.org/10.1007/s10722-004-7066-0.
Ram S., Tyagi B.S., Mishra B. (2007). Evaluation and utility of synthetic hexaploids in the improvement of wheat grain quality. Indian J. Genet., 67(3): 243-247
Trethowan R., Van Ginkel M. (2009). Synthetic wheat: an emerging genetic resource. In: B. Carver (ed.) Wheat science and trade. Wiley-Blackwell, Ames, IA. p. 369-385. https://doi.org/10.1002/9780813818832.ch16
Bibi A., Rasheed A., Kazi A.G., Mahmood T., Ajmal S., Ahmed I., Mujeeb-Kazi A. (2012). Plant Genetic Resources, Volume 10 (1), P. 1 - 4. https://doi.org/10.1017/S1479262111000888
Zaharova N. N., Zaharov N. G, Garanin M. N. (2016). Formirovanie kachestva zerna ozimoy i yarovoy myagkoy pshenitsyi v usloviyah lesostepi Srednego Povolzhya Vestnik Ulyanovskoy selskohozyaystvennoy akademii. # 1 (33). S. 14-20. URL: http://www.agriscience.ru/pdf/1816-4501/2016/1/14-20.pdf Dostup 29.05.2021.
https://doi.org/10.18286/1816-4501-2016-1-14-20
Kolmakov Yu. V., Zelova L. A. (2009). Zavisimost kachestva zerna ot temperaturyi i osadkov perioda vegetatsii. Nauchnoe obespechenie proizvodstva konkurentosposobnoy produktsii selskogo hozyaystva: Sb. nauch. tr., posvyaschennyiy 80-letiyu so dnya osnovaniya Karabalyikskoy SHOS. Nauchnyiy, S. 123-125.
Shiyatyiy E. I., Pualakkaynan L. A. (2008). Kachestvo zerna yarovyih kultur i adaptatsiya agrotehnologiy k pochvenno-klimaticheskim usloviyam. Selskohozyaystvennaya biologiya. № 1. S. 3-15.
Bebyakin V. M., Kulevatova T. B., Kibkalo I. A. (2012). Otsenka kachestva zerna yarovoy myagkoy pshenitsyi v protsesse selektsii. Agrarnaya nauka. № 14. S. 22-24.
Rozova M. A., Muhin V. N. (2015). Vliyanie pogodnyih usloviy na soderzhanie v zerne yarovoy tverdoy pshenitsyi belka, kleykovinyi i ee kachestvo v usloviyah Priobskoy lesostepi Altay kraya. Dostizheniya nauki i tehniki APK. T. 29. № 8. S. 58-61.
Kolmakov Yu.V., Zelova L.A. (2009). Zavisimost kachestva zerna ot temperaturyi i osadkov perioda vegetatsii. Nauchnoe obespechenie proizvodstva konkurentosposobnoy produktsii selskogo hozyaystva: Sb. nauch. tr., posvyaschennyiy 80-letiyu so dnya osnovaniya Karabalyikskoy SHOS. Nauchnyiy, P. 123-125.
Taghouti1 M., Gaboun F., Nsarellah N., Rhrib1 R., El-Haila1 M., Kamar M., Abbad Andaloussi F. and Udupa S. M. (2010). Genotype x Environment interaction for quality traits in durum wheat cultivars adapted to different environments. African Journal of Biotechnology. V. 9 (21). P. 3054-3062.
Zečević V., Bošković J., Knežević D., Mićanović D. and Madić M. (2010). Ecological and genetic variability of wheat quality components. Kragujevac J. Sci. № 32. P.89-94.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
