Якість пилку та добір запилювачів сортів яблуні колоноподібного типу

Автор(и)

  • O. Havryliuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • T. Kondratenko Institute of Horticulture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine , Інститут садівництва національної академії аграрних наук України
  • B. Mazur Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • D. Petrenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi1(101).2023.005

Ключові слова:

яблуня, Malus domestica Borkh, пилок, самоплідність, перехресне запилення, якість пилку, життєздатність, клімат, apple tree, pollen, self-fertilization, cross-pollination, pollen quality, viability

Анотація

Яблуня (Malus domestica Borkh.) це квітуче дерево,  врожайність якого залежить від успішного перехресного запилення. На кількість і якість плодів яблуні істотно впливає ефективність процесу запилення. Окрім основних вимог до зав’язування плодів і продуктивності дерев, наявність різних джерел пилку (різних сортів у саду) позитивно впливає на параметри якості плодів. Із яблуневого саду можливо отримувати прибуток через кілька років після садіння, тому вибір сортів є дуже важливим, адже від цього залежить економічна доцільність вирощування рослин. Мета даного дослідження полягала у визначенні життєздатності пилку сортів яблуні колоноподібного типу та підбір сортів запилювачів. Дослідження виконували протягом 2019–2022 років на кафедрі садівництва імені професора Володимира Левковича Симиренка Національного університету біоресурсів і природокористування України. За результатами проведених досліджень встановили, що в умовах Західного Лісостепу України досліджувані колоноподібні сорти формують пилок середньої життєздатності, пилкові трубки досягають середньої довжини, спостерігається недостатня перехресна плодючість, а кращими запилювачами для них є універсальні запильники, сорти И?Голден Джем’ та И?Професор Шпрінгер’. Загалом у колоноподібних сортів хороша зав’язуваність плодів від вільного запилення. Для задовільного перехресного запилення необхідні декілька умов, а саме: квітування сорту запильника має бути одночасним з основним сортом; сорт запильник має мати пилок високої життєздатності; розташування сорту-запильника повинно бути  поблизу плодоносного дерева; в саду потрібна наявність бджіл та інших комах під час квітування.

Біографії авторів

  • автор O. Havryliuk, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    Доктор філософії з садівництва та виноградарства (PhD), асистент кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка, Агробіологічний факультет, Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • автор T. Kondratenko, афіліація Institute of Horticulture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Інститут садівництва національної академії аграрних наук України

    Головний науковий співробітник ІС НААН України

     

  • автор B. Mazur, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    Завідувач кафедри садівництва ім. В.Л. Симиренка, НУБіП, Агробіологічний факультет
  • автор D. Petrenko, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    Магістр, кафедра садівництва ім. В.Л. Симиренка. Науковий керівник – доктор філософії (PhD) Гаврилюк О.С.

Посилання

Broothaerts, W. New findings in apple S-genotype analysis resolve previous confusion and request the re-numbering of some S-alleles. Theoretical and Applied Genetics. 2003, 106, 703–714.https://doi.org/10.1007/s00122-002-1120-0

Buccheri, M., di Vaio, C. Relationship among seed number, quality, and calcium content in apple fruits. Journal of Plant Nutrition. 2005, Vol. 27, No. 10, P. 1735–1746. https://doi.org/10.1081/PLN-200026409

Carisio, L., Díaz, S. S., Ponso, S., Manino, A., Porporato, M. Effects of pollinizer density and apple tree position on pollination efficiency in cv. Gala. Scientia Horticulturae. 2020, Vol. 273, 109629.https://doi.org/10.1016/j.scienta.2020.109629

Costes, E., Gion, J. M. Genetics and genomics of tree architecture. Advances in Botanical Research. 2015. 74, P. 157–200.https://doi.org/10.1016/bs.abr.2015.05.001

Dapena, E., Blázquez, M. Descripción de Las Variedades de Manzana de La DOP Sidra de Asturias. Villaviciosa:SERIDA. 2009. 24 p. URL:https://ria.asturias.es/RIA/handle/123456789/387

Delgado, A., Quinet, M., Dapena, E. Analysis of the Variability of Floral and Pollen Traits in Apple Cultivars—Selecting Suitable Pollen Donors for Cider Apple Orchards. Agronomy. 2021. Vol. 11. 1717.https://doi.org/10.3390/agronomy11091717

Fountain, M. T., Mateos-Fierro, Z., Shaw, B., Brain, P., Delgado, A. Insect pollinators of conference pear (Pyrus communis L.) and their contribution to fruit quality. Journal of Pollination Ecology. 2019. Vol. 25. P. 103–114. https://doi.org/10.26786/1920-7603(2019)547

Gaaliche, B., Majdoub, A., Trad, M., Mars, M. Assessment of pollen viability, germination, and tube growth in eight tunisian caprifig (Ficus carica L.) cultivars. International Scholarly Research Notices. 2013. Vol. 2013. P. 1–5. https://doi.org/10.1155/2013/207434

Gallai, N., Salles, J.M., Settele, J., Vaissiere, B.E., Economic valuation of the vulnerability of world agriculture confronted with pollinator decline. Ecological economics. 2009. Vol. 68, №3. P. 810–821.https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2008.06.014

Garratt, M., Coston, D., Truslove, C., Lappage, M., Polce, C., Dean, R., Biesmeijer, J., Potts, S. The identity of crop pollinators helps target conservation for improved ecosystem services. Biological Conservation. 2014, Vol. 169, P. 128–135.https://doi.org/10.1016/j.biocon.2013.11.001

Gavryliuk O. S., Kondratenko T. Je., Goncharuk Ju. D. Features of formation of productivity of columnar apple-tree. Bulletin of Agricultural Science. 2019. Vol. 97, No. 6. P. 27–34.https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201906-04

Hajjar, R., Jarvis, D.I., Gemmill-Herren, B.The utility of crop genetic diversity in maintaining ecosystem services. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2008. Vol. 123, No. 4. P. 261–270.https://doi.org/10.1016/j.agee.2007.08.003

Haokip, S. W., Shankar, K., Lalrinngheta, J. Climate change and its impact on fruit crops. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 2020. Vol. 9, No. 1, P. 435–438. URL:https://www.phytojournal.com/archives?year=2020&vol=9&issue=1&ArticleId=10464

Havryliuk, О., Kondratenko, Т., Mazur, B., Tonkha, О., Andrusyk, Y. Kutovenko, V., … Dmytrenko, Y. Efficiency of productivity potential realization of different-age sites of a trunk of grades of columnar type apple-trees. Agronomy research. 2022b. Vol. 20, No. 2. P. 241–260.https://doi.org/10.15159/AR.22.031

Havryliuk, O., Kondratenko, T. Specific of the Assimilation Surface of Columnar Apple-Tree. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, 2019. Vol. 3. P. 57–65. DOI:http://dx.doi.org/10.15414/agrobiodiversity.2019.2585-8246.057-065

Havryliuk, O., Kondratenko, T., Mazur, B., Kutovenko, V., Mazurenko B., Voitsekhivska, O., Dmytrenko, Y. Morphophysiological peculiarities of productivity formation in columnar apple cultivars. Agronomy research, 2022a. Vol. 20, No. 1. P. 148–160. https://doi.org/10.15159/ar.22.007

Irenaeus, T., Mitra, S. K. Understanding the pollen and ovule characters and fruit set of fruit crops in relation to temperature and genotype–a review. Journal of Applied Botany and Food Quality. 2014. Vol. 87. P. 157–167. DOI: https://doi.org/10.5073/JABFQ.2014.087.023

Javid, R., Rather, G. Functional pollen ability of different crab apples used as pollinizers for apple. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 2019. Vol. 8, No 3. P. 617–620. URL:https://www.phytojournal.com/archives?year=2019&vol=8&issue=3&ArticleId=8158

Matsumoto, S., Soejima, J., Maejima, T. Influence of repeated pollination on seed number and fruit shape of И?Fuji’ apples. Scientia Horticulturae. 2012. Vol. 137. P. 131–137.https://doi.org/10.1016/j.scienta.2012.01.033

Mehri, S., Piri, S., Imani, A. Optimization of apple pollen culture and its maintenance of pollen germination capacity. Journal of Advances in Agricultural & Environmental Engg. 2015. Vol. 2, No 2. P. 54–56.http://dx.doi.org/10.15242/IJAAEE.ER1215011

Petrisor, C., Mitre, V., Mitre, I., Jantschi, L., Balan, MC. The rate of pollen germination and the pollen viability at ten apple cultivars in the climatic conditions of Transylvania. Bulletin UASVM Horticulture. 2012, Vol. 69, No. 1. 467468. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.941.7444&rep=rep1&type=pdf

Quinet, M., Jacquemart, AL. Cultivar placement affects pollination efficiency and fruit production in European pear (Pyrus communis) orchards. European Journal of Agronomy. 2017. Vol. 91. P. 84–92.https://doi.org/10.1016/j.eja.2017.09.015

Raja, W. H., Nabi, S. U., Kumawat, K. L., Sharma, O. C., Singh, D. B. Importance of pollination for temperate fruit crop production. Indian Farmer. 2018. Vol. 5, No. 12. P. 1458–1463

Ramírez, F., Davenport, T.L. Apple pollination: A review. Scientia Horticulturae. 2013. 162. P. 188–203.https://doi.org/10.1016/j.scienta.2013.08.007

Roeder, S., Serra, S., Musacchi, S. Effective pollination period and parentage effect on pollen tube growth in apple. Plants. 2021. Vol. 10, No 8. 1618. https://doi.org/10.3390/plants10081618

Rojo, J., Salido, P., Pérez-Badia, R. Flower and pollen production in the И?Cornicabra’olive (Olea europaea L.) cultivar and the influence of environmental factors. Trees. 2015. Vol. 29, No. 4). P. 1235–1245.https://doi.org/10.1007/s00468-015-1203-6

Rosati, А., Caporali, S., Paoletti, A. Floral biology: implications for fruit characteristics and yield. Olive germplasm—the olive cultivation, table olive and olive oil industry in Italy. InTech Design Team, Rijeka. 2012. P. 71–80. http://dx.doi.org/10.5772/51727

Schwallier, P. G., Sabbatini, P., Bukovac, M. J. Observations on the relationship between crop load and return bloom in И?honeycrisp’ apple. HortScience. 2006. Vol. 41, No 4.https://doi.org/10.21273/HORTSCI.41.4.1010B

Singh, A., Adhikary, T. Importance of Pollinators in Fruit Production: A Review. International Journal of Economic Plants. 2021. Vol. 8, No. 3. P. 156–161. https://doi.org/10.23910/2/2021.0418e

Way, R. Pollination and fruit set of fruit crops. NEW YORK'S FOOD AND LIFE SCIENCES BULLETIN. 1978. No 76. P. 1–9. URL:https://hdl.handle.net/1813/5082

Yavar, S., Ali, B. Pollen germination, tube growth and longevity in some cultivars of Vitis vinifera L. African Journal of Microbiology Research. 2011. Vol. 5, No 9. P. 1102–1107. https://doi.org/10.5897/AJMR11.168

Zhang, C., Tateishi, N., Tanabe, K. Pollen density on the stigma affects endogenous gibberellin metabolism, seed and fruit set, and fruit quality in Pyrus pyrifolia. Journal of experimental botany. 2010. Vol. 61, No 15, P. 4291–4302. https://doi.org/10.1093/jxb/erq232

Бондаренко, А. В. Процент осыпаемости завязи плодов под влиянием различных доз минеральных удобрений в интенсивных садах яблони в ОАО НПГ «Сады Придонья». In Материалы XIV региональной конференции молодых исследователей Волгоградской области. ВГСХА. 2010. P. 10–11.

Бунцевич, Л. Л., Костюк, М. А., Беседина, Е. Н., Макаркина, М. В. Экология фотосинтеза и транспорт ассимилятов у яблони. Плодоводство и виноградарство Юга России. 2013. (22). С. 24–36.URL: http://journalkubansad.ru/pdf/13/04/03.pdf.

Гаврилюк, О., Кондратенко, T., Мазур, Б. Товарна якість плодів яблуні колоноподібного типу. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. №2(96). URL:http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/15968

Гаврилюк, O., Бондаренко, Ю., Бойчук, Г., Петренко, Д. Формування продуктивності сортів яблуні за умов Київщини. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. №1(95). URL:http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/15913

Гамбург, К. З., Кулаева, О. Н., Муромцев, Г. С., Прусакова, Л. Д., Чкаников, Д. И. Регуляторы роста растений. Колос. 1979. 203 p.

Голубинский, И. Н. Жизнеспособность пыльцы. Київ, Наукова думка. 1974. 367 с.

Гончарук, Ю. Д. Екологічна стійкість та продуктивність імунних до парші сортів яблуні : дис. ... канд. с.-г. наук. ІС НААН. 2013. 196 с.

Кисельов, Д. О., Гриник, І. В. Формування продуктивності яблуні сорту Флоріна на фоні фоліарного підживлення препаратом Терасорб Комплекс. Агробіологія. 2017. №2. С. 148-153.

Кондратенко Т.Є., Гаврилюк О.С. Цінність колоноподібних форм яблуні, як вихідного матеріалу для селекції. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Селекція – надбання, сучасність і майбутнє (освіта, наука, виробництво). Київ, НУБІП України. 2017. С. 38–40.URL:http://confer.uiesr.sops.gov.ua/selektc2017/paper/view/8275

Кондратенко, Т. Е. Основы формирования промышленного сортимента яблони в Украине: Дис… доктора с.-х. наук. 2002. 326 c.

Кудрявец, Р. П.. Продуктивность яблони. Агропромиздат. 1987. 302 с.

Паушева, З. П. Практикум по цитологии растений. Изд. 2-е, переработ. и доп. Колос.1981. 256 с.

Ро, Л. М. Прорастаемость пыльцы различных плодовых деревьев в связи с ее фертильностью. Труды Млеевской садовоогородной опытной станции. Млеево. 1929. С. 112–119.

Седов, Е. Н., Огольцова, Т. П. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. ВНИИСПК. 1999. 608 с.

Татаринцев, А. С., Заец, В. К., Кузьмин, А. Я. Селекция и сортоведение плодовых и ягодных культур. Колос. 1981.

Татаринцев, Л. Н. Проверка прорастаемости пыльцы. Селекція и сорторазведения плодових и ягодных культур. Колос. 1981. С. 96-102.

Усков, А. И. Органогенез яблони. Колос. 1967.

Худченко, Л. М. Життєздатність пилку кизилу (Cornus mas L.) у період вимушеного спокою. Інтродукція рослин. 2000 . №1. С.178–180.http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2000_1_65

Завантаження

Опубліковано

2023-02-28

Номер

№ 1/101 (2023)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).