Фотосинтетична та насіннєва продуктивність сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах Правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.06.002Ключові слова:
соя, сорт, бактеризація, мінеральне добриво, азотне підживлення, фотосинтетична продуктивність, урожайність.Анотація
На сучасному етапі розвитку світового аграрного виробництва провідне місце серед найважливіших високобілкових та олійних культур займає соя. Україна є лідером з виробництва сої на Євразійському континенті проте, біологічний потенціал урожайності вітчизняних сортів сої реалізується поки що недостатньо, тому існує необхідність пошуку шляхів підвищення продуктивності соєвих агрофітоценозів. Основою створення сухої маси врожаю насіння сої, як будь-якої сільськогосподарської культури, є фотосинтез, інтенсивність якого відображає реакцію рослин на умови росту та розвитку, в тому числі, на технологічну модель вирощування. Відтак, вивчення закономірностей, які визначають продуктивність процесу фотосинтезу – важливий спосіб управління рівнем урожайності культури. Метою досліджень, проведених у 2013-2016 рр., було встановити вплив інокуляції насіння мікробним препаратом поліфункціональної дії Фосфонітрагін та норм і строків внесення мінеральних добрив на формування фотосинтетичної та насіннєвої продуктивності сої. Під час проведення досліджень було застосовано візуальний, вимірювально-ваговий, розрахунковий та статистично-математичний методи спостережень та досліджень.
Встановлено, що в умовах Лісостепу правобережного України проведення інокуляції насіння препаратом на основі штамів бульбочкових бактерій (Br. japonicum) і фосформобілізуючих мікроорганізмів (B. mucilaginosus) та внесення мінеральних добрив позитивно впливає на формування та продуктивність фотосинтетичного апарату. Максимальну фотосинтетичну продуктивність та насіннєву урожайність посівів сої – на рівні 2,86-3,15 т/га забезпечує технологічна модель вирощування, що передбачає застосування бактеризації насіння комплексним препаратом Фосфонітрагін та внесення N30Р60К60 в основне удобрення + N15 у підживлення в фазі бутонізації. Вищу продуктивність формує середньостиглий сорт сої Сузір’я.Посилання
Alyev D. A. Akperov Z. Y. (1995). Fotosyntez y urozhai soy [Photosynthesis and soybean harvest]. Moskva : Nauka. 126 s.
Babych A. O., Babych-Poberezhna A. A. (2011). Selektsiia, vyrobnytstvo, torhivlia i vykorystannia soi u sviti. [Selection, production, trade and use of soybeans in the world]. Kyiv : Ahrarna nauka, 548 s.
Bakhmat O. M. (2010) Fotosyntetychna aktyvnist ta vrozhainist soi zalezhno vid sortu, sposobu sivby y udobrennia [Photosynthetic activity and yield of soybean depending on the variety, method of sowing and fertilization]. Visnyk ahrarnoi nauky. Kyiv, № 7. S. 27-30.
Holovatiuk Ye., Sytar O., Taran N. (2007) Vplyv riznykh doz azotnykh dobryv na vmist fotosyntetychnykh pihmentiv ta sulfolipidu u lystkakh soi [Effect of different doses of nitrogen fertilizers on the content of photosynthetic pigments and sulfolipid in soybean leaves]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Kyiv, № 12. S. 34–36.
Hold V. M., Haevskyi N. A., Holovanova T. Y. (2008) Fyzyolohyia rastenyi : metod. ukazanyia po lab. Rabotam [Physiology of plants: method. instructions for lab. work]. Krasnoiarsk : YPK SFU, 61 s.
Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur [Methodology of state variety testing of agricultural crops] (2000). Vyp. 1. Zahalna chastyna / red. : V. V. Volkodav; Derzh. komis. Ukrainy po vyprobuvanniu ta okhoroni sortiv roslyn. Kyiv, 100 s.
Nazarchuk A. A. (2015) Fotosyntetychnyi potentsial soi zalezhno vid inokuliatsii nasinnia, fonu zhyvlennia ta sortu v umovakh stepu Ukrainy [Photosynthetic potential of soybeans fallow in the form of inoculation on the background of life of this variety in the minds of the steppe of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. Mykolaiv, Vyp. 1. S. 144–151.
Nychyporovych A. A. (1982) Fiziolohiia fotosyntezu i produktyvnist roslyn [Physiology of photosynthesis and plant productivity]. Fiziolohiia fotosyntezu. Moskva, S. 7–38.
Novokhatskyi M. L. (2017) Optymizatsiia umov fotosyntezu ahrotsenoziv soi ta vykorystannia roslynamy yoho produktiv [Optimization of conditions of photosynthesis of soybean agrocenoses and use of its products by plants]. Tekhniko-tekhnolohichni aspekty rozvytku ta vyprobuvannia novoi tekhniky i tekhnolohii dlia silskoho hospodarstva Ukrainy. Doslidnytske, 2017. Vyp. 21. S. 258–267.
Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii (2005) [Fundamentals of scientific research in agronomy] / za red. V. O. Yeshchenka. Kyiv : Diia, 288 s.
Petrychenko V. F., Lykhochvor V. V., Ivaniuk S. V. (2016) Soia : monohrafiia [Soya: a monograph]. Vinnytsia : Dilo, 400 s.
Taran N. Yu. (1999) Karotynoidy fotosyntetychnykh tkanyn v umovakh posukhy [Carotenoids of photosynthetic tissues under drought conditions]. Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnыkh rastenyi. № 6. S. 414-422.
Temriienko O.O. (2018) Fotosyntetychna ta nasinnieva produktyvnist posiviv soi zalezhno vid tekhnolohichnykh pryiomiv vyroshchuvannia v umovakh Lisostepu Pravoberezhnoho [Photosynthetic and seed productivity soybean crops depending on the technological methods of cultivation in the conditions Pravoberezhny forest-steppe]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Vyp. 100. T.2. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», S. 75-85.
Tsvetkova Yu.V., Liashko M.U., Strazhnykova Y.Y. (2020) Vlyianye prymenenyia ynokulianta «Ryzotorfyn» na soderzhanye khlorofylla v lystiakh yntrodutsyrovannыkh sortov soy y ykh urozhainost [Influence of the use of the inoculant "Risotorfin" on the content of chlorophyll in the leaves of introduced soybean varieties and their yield]. Vestnyk RUDN. T. 15. № 1. S. 7-18.
Chekhova I.V., Chekhov S.A. (2019) Otsinka efektyvnosti vyrobnytstva soi v Ukraini [Evaluation of the effectiveness of soybean production in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir. № 144. S. 63-70.
Shovkova O.V. (2022) Produktyvnist sortiv soi rannostyhloi hrupy v umovakh livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Productivity of soybean varieties of the early ripening group in the conditions of the left-bank forest-steppe of Ukraine]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. №2. S.113-118.
Jeffrey A, Thompson L, Randall L. (1996) Association of specific leaf weight, an estimate of chlorophyll, and chlorophyll concentration with apparent photosynthesis in soybean. Photosynthesis Res. 49(49): 1-10.
Shen X., Jiang C., Zhang J. (2012) Correlation between spectrum reflectance and chlorophyll content of soybean leaves under different nitrogen level. Soybean Sci. Vol. 31(1), Р. 73–80.
Zhang X, Huang G, Bian X, Zhao Q. (2013) Effects of root interaction and nitrogen fertilization on the chlorophyll content, root activity, photosynthetic characteristics of intercropped soybean and microbial quantity in the rhizosphere. Plant Soil Environ.: 59(2): 80-88.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
