Хромосомний профіль свиней порід велика біла і ландрас
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.06.001Ключові слова:
свиня (Sus scrofa), велика біла порода, ландрас, каріотип, аберації хромосомАнотація
Числові і структурні зміни у каріотипі часто є причиною суттєвого погіршення життєздатності, репродуктивної і продуктивної здатності сільськогосподарських тварин та призводять до появи у них фенотипових потворностей. Однак у свиней частота і спектр хромосомних аберацій досліджені недостатньо.
Стаття присвячена дослідженню хромосомного профілю свиней порід велика біла і ландрас.
Аналіз каріотипу проводили на препаратах метафазних хромосом, отриманих із лімфоцитів периферійної крові за загальноприйнятою методикою. В аналіз метафазних клітин включали такі цитогенетичні показники: частоту анеуплоїдних і поліплоїдних клітин, частоту клітин з структурними абераціями хромосом (хромосомні розриви, фрагменти хромосом, асоціації хромосом).
У результаті досліджень виявили каріотипові зміни геномного типу (анеуплоїдія і поліплоїдія) та структурні аберації хромосом (фрагменти, розриви, асоціації хромосом). Встановили, що загальна частота аберантних клітин у свиней породи ландрас достовірно перевищує таку у тварин великої білої породи. Варіативність частоти поліплоїдних клітин – від 4,50±1,6 до 7,84±2,6; анеуплоїдних – від 3,0±1,8 до 5,6±2,9; частоти розривів хромосом – від 2,8±1,3 до 2,9±1,7. Виявлено у каріотипі окремих тварин центричні злиття хромосом 15 і 17 та 16 і 17. У даних свиней діагностований понижений рівень відтворної здатності.
Встановлено, що за рівнем хромосомної нестабільності переважають свині породи ландрас, причиною чого є особливості селекційної роботи з даною породою. Для попередження накопичення генетичних дефектів у стадах племінних свиней необхідно проводити систематичний цитогенетичний контроль.
Посилання
Quach A.T., Revay T, Villagomez D.A, Macedo M.P, Sullivan A, Maignel L, Wyss S, Sullivan B, King W.A. (2016). Prevalence and consequences of chromosomal abnormalities in Canadian commercial swine herds. Genet Sel Evol. Vol. 48. 1, 66. doi: 10.1186/s12711-016-0246-5.
Bertrand R., Sarang M., Jenkin J., Kerrigan D., Pommier Y. (1991). Differenсes induction of secondary DNA fragmentation by topoisomerase II inhibitors in human tumor cell lines with amplified comic expression. Cancer Res. 51. 6280- 6285.
Donaldson B, Villagomez D.A.F, King W.A. (2021) Classical, Molecular, and Genomic Cytogenetics of the Pig, a Clinical Perspective. Animals (Basel). 27, 11, 1257. doi: 10.3390/ani11051257.
Ducos A.; Berland H.M.; Pinton A., Guillemot E.; Seguela A., Blanc M.F.; Darre A., Darre R. (1998). Nine new cases of reciprocal translocation in the domestic pig (Sus scrofa domestica L.). J. Hered. 89, 136–142.
Gustavsson I. (1980). Banding techniques in chromosome analysis of domestic animals. Adv. Vet. Sci. Comp. Med. 24, 245–289.
Pinton A., Ducos A., Berland H., Seguela A., Brun-Baronnat C., Darré A., Darré R., Schmitz A., Yerle, M. (2004). Chromosomal Abnormalities in Hypoprolific Boars. Hereditas. 132, 55- 62.
Raudsepp T., Chowdhary B.P. (2011). Cytogenetics and chromosome maps. In the Genetics of the Pig, 2nd ed.; CABI: Wallingford, UK. 134–17.
Donaldson B., Villagomez D.A., Revay T., Rezaei S., King W.A. (2019). Non-Random distribution of reciprocal translocation breakpoints in the pig genome. Genes, 10, 769.
Ducos A., Berland HM., Bonnet N., Calgaro A., Billoux S., Mary N., Garnier-Bonnet A., Darré R., Pinton A. (2007). Chromosomal control of pig populations in France: 2002–2006 survey. Genet. Sel. Evol. 39, 583.
Ducos A.; Revay T.; Kovacs A.; Hidas A.; Pinton A.; Bonnet-Garnier A.; Molteni L.; Slota E.; Switonski M.; Arruga M.V. (2008). Cytogenetic screening of livestock populations in Europe: An overview. Cytogenet. Genome Res. 120, 26–41.
Sánchez-Sánchez R.; Gómez-Fidalgo E.; Pérez-Garnelo S.; Martín-Lluch M.; De La Cruz-Vigo P. (2019). Prevalence of chromosomal aberrations in breeding pigs in Spain. Reprod. Domest. Anim. 54, 98–101.
Basrur P.; Stranzinger G. (2008).Veterinary cytogenetics: Past and perspective. Cytogenet. Genome Res. 120, 11–25.
Ducos A.; Berland H.-M.; Bonnet N.; Calgaro A.; Billoux S.; Mary N.; Garnier-Bonnet A.; Darré R.; Pinton A. (2007). Chromosomal control of pig populations in France: 2002–2006 survey. Genet. Sel. Evol. 39, 583.
Rejduch B.; Slota E.; Rozycki M.; Koscielny M. (2003) Chromosome number polymorphism in a litter of European wild boar (Sus scrofa scrofa L.). Anim. Sci. Pap. Rep.. 1, 57–62.
Quach A.T.; Revay T.; Villagomez D.A.F.; Macedo M.P.; Sullivan A.; Maignel L.; Wyss S.; Sullivan B.; King W.A. (2016). Prevalence and consequences of chromosomal abnormalities in Canadian commercial swine herds. Genet. Sel. Evol.. 48. 1–7.
Schwerin M. Golisch D. Ritter E. A. (1986) Robertsonian translocation in swine. Genet. Sel. Evol. 18, 1-7.
Rubes J, Horinova Z, Gustavsson I, Borcovec L, Urbanova J. (1991). Somatic chromosome mutations and morphological abnormalities in sperms of boars. Hereditas. 115, 32, 139 –143.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).