Особливості генетичної структури буйволів Bubalus bubalis bubalis за комплексними генотипами
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.06.006Ключові слова:
буйволи, господарсько-корисні ознаки, молекулярно-генетичні маркери, гени, алелі, QTL-маркери, ПЛР-ПДРФ, комплексні генотипиАнотація
В Україні розведення буйволів є давньою традиційною галуззю тваринництва. В основному "українські" буйволи відносяться до річкового буйволу (Bubalus bubalis) та розводяться для молочної та м'ясної продуктивності. Поліморфізм генів молочних білків та гормонів дозволить вести селекцію буйволів з урахуванням «бажаних» генотипів щодо господарсько-корисних ознак.
Враховуючи полігенний характер формування молочної та м`ясної продуктивності, метою дослідження було виявити особливості генетичної структури «українського» буйвола за комплексними генотипами – комбінаціями цінних генів, які впливають на молочну та м`ясну продуктивність. Дослідження проведені на базі лабораторії відділу генетики і біотехнології тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН з використанням методу ПЛР-ПДРФ.
Внаслідок аналізу отриманих результатів були визначені комплексні генотипи за трьома генами білків молока та двома генами гормонів. Серед досліджених тварин переважають носії комплексного генотипу CSN2A2A2/CSN3AA/βLGBB (61 гол. або 92%) та GHLL/TG5ТТ(66 гол. або 100%). Якщо оцінити прояв комплексних генотипів у буйволів загалом, то лідирував варіант CSN2А2А2/CSN3АА/βLGВВ/GHLL/TG5ТТ, який проявився у 61 дослідженої тварини, що склало 92% від загальної кількості. Варіант комплексного генотипу за всіма досліджуваними генами, який несе бажані алелі – CSN2А2А2/CSN3АВ/βLGВВ/GHLL/TG5ТТ, складає 8% від усіх протестованих тварин.
Результати досліджень становлять інтерес у галузі молекулярно-генетичного аналізу геному буйволів, які є джерелом специфічних властивостей. Досліджені важливі гени-кандидати асоційовані з господарсько-корисними ознаками молочної і м`ясної продуктивності можуть використовуватися як маркери в селекційних програмах.
Посилання
Mokhnachova N. B. (2022). Genetic structure of the Ukrainian water buffalo population according to ISSR-PCR markers. Biolohiya tvaryn. vol. 24. no. 1. pp. 19-24. https://doi.org/10.15407/animbiol24.01.019 (in Ukrainian)
Guseev Y. V., Мelnyk О. V., Gladyr, E. A., & Zinovieva, N. A. (2018). The polymorphism of the population of the ukrainian river buffalo at microsatellite DNA loci. 2016. Rozvedennya ta henetyka tvaryn. vol. 51. pp. 276-283. https://doi.org/10.31073/abg.51.37 (in Ukrainian)
Ramesha K., Akhila Rao, Varalakshmi S. (2016). Genetic variants of β-casein in cattle and buffalo breeding bulls in Karnataka state of India. Journal of Biotechnology. vol.15. pp. 178-181. (in English).
Trakovická A, Moravčíková N, Navrátilová A. (2012). Kappa-casein gene polymorphism (CSN3) and its effect on milk production traits. Acta fytotechnica et zootechnica. Nitra, Slovaca Universitas Agriculturae Nitriae; no. 3. pp. 61–64. (in English).
Matějíček A., Matějíčková J., Štípková M. (2008). Joint effects of CSN3 and LGB genes on milk quality and coagulation properties in Czech Fleckvieh. Czech J. Anim. Sci. vol. 53. no. 6. pp. 246–252. (in English).
Shariflou M. R., Moran C., Nicholas F. W. (2000). Association of the Leu127 variant of the bovine growth hormone (bGH) gene with increased yield of milk, fat, and protein in Australian Holstein. Aust. J. Agric. Res.vol. 51. pp. 515–522. (in English).
Hou, G. Y., Yuan Z. R., Zhou H. L. et al. (2011). Association of thyroglobulin gene variants with carcass and meat quality traits in beef cattle. Molecular biology report. vol. 38. pp. 4705–4708 (in English).
McLachlan, C. N. Breeding and milking cows for milk free of β-casein A1, United States Patent 7094949, 2006. (in English).
Pinder S. J., Perry B. N., Skidmore C. J., Savva D. (1991). Analysis of polymorphism in the bovine casein genes by use of polymerase chain reaction. Anim. Genet. vol. 22, pp.11–20. (in English).
Medrano J. F., Aquilar-Cordova E. (1990). Polymerase chain reaction amplification of bovine β-lactoglobulin genomic sequences and identification of genetic variants by RFLP analysis. Animal Biotechnology. vol. 1. no. 1. pp. 73-77. https://doi.org/ 10.1080/10495399009525730. (in English).
Lucy M. C., Hauser S. D., Eppard P. J. (1993). Variants of somatotropin in cattle: gene frequencies in major dairy breeds and associated milk production. Domestic animal endocrinology. vol. 10. no. 4. pp. 325–333. https://doi.org/10.1016/0739-7240(93)90036-B. (in English).
Alison V. E. Marker - assisted selection in beef cattle. UC Davis. 2007. P. 1–2. (in English).
Yepishko O. A., Peshko N. N., Kuz'mina T. I., Peshko V. V. (2017). The influence of complex genotypes for the genes of beta-lactoglobulin, prolactin and growth hormone on the milk productivity of cows of the Belarusian Black-and-White breed. Genetika i razvedeniye zhivotnykh.. no. 3. С. 58–68. (in Russian).
Ng-Kwai-Hang К. F. (1998). Genetic polymorphism of milk proteins: Relationships with production traits, milk composition and technological properties. Animal Science. vol. 78. pp. 131-145. (in English).
Fan X. Y., Xue J., Qiu L. H., Wang R. P. and Miao Y. W. (2021). Polymorphisms of beta casein (CSN2) CDS and inference of its variants in river and swamp water buffalo (Bubalus Bubalis). Journal of Animal & Plant Sciences. vol. 31. no. 5. pp. 1240-1251. https://doi.org/10.36899/JAPS.2021.5.0324. (in English).
Abdel Dayem A. M. H., Mahmoud Karima Gh. M., Nawito M. F., Ayoub M. M., Darwish Samah F. (2009). Genotyping of kappa-casein gene in Egyptian buffalo bulls. Livestock Science. vol. 122. pp. 286-289. https://doi.org/10.1016/j.livsci.2008.09.010. (in English).
Ghafoor A., Riaz M. N., Zahur A. B., Abbas N., Yousaf M., Shah A., Ishaq R. and Suleman M. (2014). Κ-CN gene polymorphism in Nili-ravi buffalo, Achai and Sahiwal cattle of Pakistan. International Journal of Dairy Technology. vol. 68. pp. 105– 110. https://doi.org/10.1111/1471-0307.12146. (in English).
Cinar M. U., Akyuz B., Arslan K., Ilgar E. G. (2015). Genotyping of the kappa-casein and beta-lactoglobulin genes in Anatolian water buffalo by PCR-RFLP. International Journal of Dairy Technology. vol. 69. pp. 308– 311. doi: 10.1111/1471-0307.12257. (in English).
Kemenes P. A., de Almeida Regitano L. C., de Magalhães Rosa A. J., et al. (1999). Κ-casein, β-lactoglobulin and growth hormone allele frequencies and genetic distances in nelore, gyr, guzerá, caracu, charolais, canchim and santa gertrudis cattle. Genetics and Molecular Biology. vol. 22. no. 4. pp. 539-541. https://doi.org/10.1590/S1415-47571999000400012. (in English).
Fortes M. R.S., Curi R. A., Chardulo L. A. L., Silveira A. C., Assumpção M. E. O. D., Visintin J. A., de Oliveira H. N. (2009). Bovine gene polymorphisms related to fat deposition and meat tenderness. Genetics and Molecular Biology. vol. 32. no. 1. pp. 75-82. https://doi.org/10.1590/S1415-47572009000100011. (in English).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
