Біометричні характеристики сафлору красильного (Carthamus Tinctorius L.) залежно від норми висіву і ширини міжряддя
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.006Ключові слова:
сафлор красильний, норма висіву насіння, ширина міжряддя, висота рослин, кількість кошиків, маса 1000 насінин, кількість насінин, маса насіння.Анотація
Мета. Встановити особливості формування біометричних показників сортів сафлору красильного залежно від впливу елементів технології вирощування – ширини міжряддя та норми висіву насіння в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження виконувались протягом 2021-2023 років в умовах «Агрономічної дослідної станції» НУБіП України на чорноземах типових малогумусних. Схема трифакторного польового досліду передбачала вивчення впливу таких факторів, як: фактор А – сорт: “Добриня” ,“Сонячний”; фактор В – ширина міжряддя: 19, 38 та 57 см; фактор С – норма висіву: 100, 200 та 300 тис. схожих насінин/га. Результати. Встановлено, що міжряддя з шириною 19 см та норма висіву насіння 300 тис. шт./га сприяли формуванню кращої висоти рослин сафлору красильного, ніж на варіантах із шириною міжрядь 38 та 57 см, при цьому рослини за таких умов надмірно не переростали. Кількість кошиків була більшою за вирощування сафлору красильного обох сортів з шириною міжрядь 38 см, водночас у сорту Добриня в середньому на рослину сформовано 20,2-22,2 шт. кошиків, а за аналогічної ширини міжрядь у сорту Сонячний – 19,2-22,1 шт. Маса тисячі насінин була більшою за ширини міжрядь 57 см: у сорту Добриня в середньому становила 47,7 г, у сорту Сонячний – 49,2 г. У сорту Добриня кількість насінин за норми висіву 100 тис. шт./га та ширини міжрядь 19 см була 450,9 шт., а у сорту Сонячний 100 тис. шт./га та ширини міжрядь 38 см – 455,4 шт. На цих же варіантах досліду маса насіння з рослини становила 20,6 та 21,1 г/рослину, що відповідало кращим показникам в розрізі варіантів.
Висновки. Формування висоти рослин, кількості кошиків та маси 1000 насінин залежить відк ширини міжряддя в межах 53,2-68,9 %, а сортові особливості визначають межі відхилень ознак на 13-29,8 %. При цьому норма висіву незначно впливала на досліджувані показники. На відміну від цих ознак, кількість насінин з рослини та маса насіння з рослини суттєво залежить саме від норми висіву сафлору красильного (на рівні 71,3-78,7 %), тоді як ширина міжрядь впливає лише на 14,6-22,6 %, а сорт не має значного впливу на ці ознаки.
Посилання
Ahmed A.M. Yassein, Ahmed E.A. Khalaf, Adel A.A. Mohdaly and Mohamed H.H. Roby (2022) Selections of donors depending on agronomic traits, seed yield components, and fatty acid profile for genetic improvement of Carthamus using stepwise multiple regression. OCL, Volume 27, 2020 https://doi.org/10.1051/ocl/2021041
Dajue, L. and Mündel, H.H. (1996) Safflower. Carthamus tinctorius L. Promoting the Conservation and Use of Underutilized and Neglected Crops. 7th Edition, Institute of Plant Genetics and Crop Plant Research, Gatersleben/International Plant Genetic, Rome, p.83
Deviren H., Aydın H. (2023) Production and physicochemical properties of safflower seed oil extracted using different methods and its conversion to biodiesel. FUEL, Volume 343 https://doi.org/10.1016/j.fuel.2023.128001
Ekin Z. (2005) Resurgence of Safflower (Carthamus tinctorius L.) Utilization: A Global View. Journal of Agronomy, 4 (2) p.83-87 https://doi.org/10.3923/ja.2005.83.87
Emongor V. (2010) Safflower (Carthamus tinctorius L.) the Underutilized and Neglected Crop: A Review. Asian Journal of Plant Sciences, 9: 299-306
Farooq M., Siddique K. (2022). Neglected and Underutilized Crops: Future Smart Food, November, 29, 2022, p.683-731
Kalenska, S. (2022). Food security and innovation solutions in crop roduction. Plant and Soil Science. 13(2).14-26. https://doi.org/10.31548/agr.13(2).2022.14-26
La Bella S., Tuttolomondo T., Lazzeri L., Matteo R., Leto C., Licata M. (2019) An Agronomic Evaluation of New Safflower (Carthamus tinctorius L.) Germplasm for Seed and Oil Yields under Mediterranean Climate Conditions. Agronomy 2019, 9(8) https://doi.org/10.3390/agronomy9080468
More S.D., Raghavaiah C.V., Hangarge D.S., Joshi B.M., Dhawan A.S. (2005) In: VIth International Safflower Conference (Ed. Esendal E.), Istanbul, Turkey, 6-10 June 2005, pp. 180-186
Mosupiemang M., Emongor V., Malambane G. (2022) A Review of Drought Tolerance in Safflower. International Journal of Plant & Soil Science, Volume 34, Issue 10, Page 140-149 https://doi.org/10.9734/ijpss/2022/v34i1030930
Punjanon T., Arpornsuwan T., Klinkusoom N. (2004) The pharmacological properties of safflower (Carthamus tinctorius L) Bull Health Sci Technol;7:51
Wang J., Sun H., Devanesan S., Alsahi M., Anderson A., Freedon D., Praveenkumar TR. (2023) Performance and emission characteristics of safflower oil biodiesel blended with nanoparticles and hydrogen on diesel engines of road and bridge machinery. FUEL, Volume 352 https://doi.org/10.1016/j.fuel.2023.128946
Willer H., Travnicek J., Schlatter B. (2020) Current status of organic oilseeds worldwide. Statistical update. OCL 27(62):6. https://doi.org/10.1051/ocl/2020048.
Zhou Y., Jiang H., Huang X., Rao Ke, Wang Di, Wu Q., Zhang P., Pei J. (2023) Indistinct assessment of the quality of traditional Chinese medicine in precision medicine exampling as safflower. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, Volume 227 https://doi.org/10.1016/j.jpba.2023.115277
Ведмедєва К. В., Поляков О. І., Леус Т. В.,Алієва О. Ю., Нікітенко О. В. (2022) Сафлор: монографія, Київ: Аграрна наука, 160 с.
Ермантраут Е.Р., Гопцій Т.І., Каленська С.М., Криворученко Р.В., Тупчинова Н.П., Присяжнюк О.І. (2014). Методика селекційного експерименту (у рослинництві) Харків: Видавництво Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. 2014. 229 с.
Єфімова В.Г. (2023) Дослідження фізико-хімічних характеристик біологічно активної добавки з насіння сафлору. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки, Том 34 (73) № 1 2023 https://doi.org/10.32782/2663-5941/2023.1/36
Каленська С.М., Рахметов Д.Б., Єременко О.А., Makareviciene V., Новицька Н.В., Юник А.В.,Гарбар Л.А., Антал Т.В., Гончар Л.М., Мазуренко Б.О., Гордина Н.(2021). Біологічна сировина для виробництва паливно – мастильних матеріалів. К.: 2021, 256 с.
Рожков А.О, Безпалько В.В., Деревянко І.О., Огурцов Є.М., Воропай Ю.В. (2023) Основи наукових досліджень в агрономії: методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 201 «Агрономія»; уклад.: Харків, ДБТУ. 2023, 27 с.
Присяжнюк О. І., Каражбей Г. М., Лещук Н. В. та ін. (2016) Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 10 : методичні вказівки. Київ : Нілан-ЛТД, 54 с.
Ушкаренко В.О., Федорчук М.І, Федорчук В.Г., Філіпов Є.Г. (2014) Сафлор красильний – перспективна культура для півдня України: монографія, Херсон: 174 с.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).