Формування урожайності надземної маси буркуну білого в одновидових та сумісних посівах в умовах правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.008Ключові слова:
бобово-злакові посіви, урожайність вегетативної маси, добовий приріст, структура врожаюАнотація
В умовах кліматичних змін важливою умовою ведення стійкого польового кормовиробництва є використання видів, що характеризуються підвищеною стійкістю до стресових гідротермічних факторів. До таких культур відноситься буркун білий (Melilotus albus), посіви якого формують високу та стабільну врожайність за будь-яких погодних умов. У кормовиробництві ця культура може бути використана для заготівлі сіна, сінажу, а також згодовуватись у вигляді зеленого та пасовищного корму. Попри високу кормову та агротехнічну цінність буркуну білого, наявної нині наукової інформації щодо технологічних особливостей його вирощування на корм у змішаних посівах зі злаковими культурами недостатньо. Метою досліджень було встановити особливості формування урожайності вегетативної маси буркуну білого в одновидових та бінарних посівах зі злаковими компонентами залежно від технологічних прийомів вирощування. Дослідження проводили впродовж 2015-2017 рр. на дослідних полях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології в умовах ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземі типовому малогумусному. Встановлено, що максимальну врожайність зеленого корму забезпечувала технологічна модель, яка передбачала вирощування бінарних посівів буркуну білого із суданською травою за норми висіву бобової культури 16 кг/га та внесення N60P90K90 – 51,5 т/га, що перевищувало контроль (одновидовий посів буркуну білого з нормою висіву 16 кг/га) на 13,4 т/га. Зазначений варіант характеризувався також найвищою інтенсивністю наростання надземної маси вже від тридцятої доби після сходів та найкращою облистненістю рослин в період укісної стиглості – 39,73-41,17 % або 10,80-13,97 т/га. Найменший приріст врожаю за такої взаємодії факторів забезпечував бобово-злаковий фітоценоз з просом – 5,4 т/га.
Посилання
Babych A.O. (1994) Metodyka provedennia doslidiv po kormovyrobnytstvu [Methods of conducting experiments on fodder production]. Vinnytsia, 96 p.
Vlaschuk A. M., Prischepo M. M., Konaschuk O. P. Кolpakova A.S. (2015). Burkun bIliy odnorIchniy – perspektivna kormova kultura. [A melilot is white one-year is a perspective green crop]. Agronom, 3(49), 216-218.
Hetman N. Ya., Zlotenko O. Yu. (2011) Formuvannia urozhainosti sumishamy odnorichnykh kultur zalezhno vid normy vysivu ta rivnia mineralnoho zhyvlennia v umovakh Lisostepu zakhidnoho [The formation of productivity with mixtures of annual crops depending on the rate of sowing and the level of mineral nutrition in the conditions of the Western Forest Steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo. Vyp. 68. S. 23-24
Husiev M. H., Paniukova O. O. (2007) Vplyv umov vyroshchuvannia na produktyvnist bahatorichnykh bobovykh trav v Pivdennomu Stepu Ukrainy [The influence of growing conditions on the productivity of perennial legumes in the Southern Steppe of Ukraine]. Zroshuvane zemlerobstvo. Vyp. 7. S. 88–91.
Demydas H. I., Zakhliebaiev M. V. (2015) Znachennia burkunu biloho v kormovyrobnytstvi [The value of the white grunt in fodder production]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Vyp. 210. S. 18-21.
Zakhliebaiev M. V. (2018) Produktyvnist burkunu biloho v odnovydovykh ta sumisnykh posivakh zi zlakovymy kulturamy v zalezhnosti vid mineralnoho zhyvlennia ta norm vysivu na chornozemakh typovykh v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Productivity of the white gorse in single-species and combined crops with cereal crops depending on mineral nutrition and sowing rates on chernozems typical in the conditions of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. Vyp.2 (72). URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ Nd/2011_4/11ksm.pdf. (date of application: 16.11.2023).
Kvitko H. P., Mazur V. A., Korniichuk O. V. (2008) Bioenerhetychna otsinka tekhnolohii vyroshchuvannia burkunu biloho na korm v umovakh pravoberezhnoho lisostepu Ukrainy [Bioenergetic evaluation of technologies for growing white mullet for fodder in the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo. Vyp. 62. S. 133–139.
Petrychenko V. F., Hetman N. Ya. (2017) Faktory pidvyshchennia produktyvnosti ahrofitotsenoziv bahatorichnykh bobovykh trav v umovakh Lisostepu pravoberezhnoho [Factors increasing the productivity of agrophytocenoses of perennial legumes in the conditions of the right-bank forest-steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo. Vyp. 84. S. 3-9.
Annaeva M. I., Toreev F. N., Yakubov M. M., Allashov B. D., Mavlonova N., Tursoatov S. (2020). Agrotechnology of Melilotus albus cultivation in saline area. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 614, No. 1, p. 012170). IOP Publishing.
Avetisyan A. T., Baykalova L. P., Artemyev O. S., Martynova O. V. (2020). Productivity and feed value of sparsely distributed annual crops. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 548, No. 7, p. 072047). IOP Publishing
Dashkevich S., Filippova N., Utebayev M., Abdullaev K. (2018) Assessing the Influence of the Initial Forms of Melilot on the Quality of Fodder Mass in the Conditions of Northern Kazakhstan. J. Pharm. Sci. Res. 2018, 10, 2564–2567.
Kazarina A. V., Marunova L. K., Atakova E. A., Abramenko I. S. (2023). Ecological plasticity and adaptive potential of annual form of white sweet clover (Melilotus albus M.). In E3S Web of Conferences (Vol. 411, p. 02045). EDP Sciences.
Petrychenko V. F., Antypova L. K., Tsurkan N. V. (2019). Influence of hydrothermal conditions on the productivity of perennial grasses in South Steppe of Ukraine. Feeds and Feed Production, (88), 27-36.
Sowa P., Jarecki W., Dżugan M. Nostrzyk (Melilotus) – Zapomniana roślina o dużym znaczeniu gospodarczym (Sweet clover (Melilotus) – A forgotten plant with a large economic importance). Zesz. Probl. Postęp. Nauk Rol. 2018, 593, 73–85
Sowa-Borowiec P., Jarecki W., Dżugan M. (2022) The Effect of Sowing Density and Different Harvesting Stages on Yield and Some Forage Quality Characters of the White Sweet Clover (Melilotus albus). Agriculture. 2022; 12(5):575. https://doi.org/10.3390/agriculture12050575
Sowa-Borowiec P., Jarecki W., Dżugan M. (2022). The effect of sowing density and different harvesting stages on yield and some forage quality characters of the white sweet clover (Melilotus albus). Agriculture, 12(5), 575.
Tenikecier H., Ates E. (2020) Determination of seeding rate in the blue melilot (Melilotus caeruleus (L.) for forage yield and some quality features under subtropical conditions. Turk. J. Field Crops. 25, 161–167.
Аnnaeva M., Toreev F., Yakubov M., Allashov B., Mavlonova N., Tursoatov S. (2020). Agrotechnology of Melilotus albus cultivation in saline area. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. United Kingdom. 614(1): 012170. doi:10.1088/1755-1315/614/1/012170
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
