Використання біологічно активних речовин у препаратах для сільського господарства
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.002Ключові слова:
ростстимулятори, фулерени, шунгіт, гумати, каротин, біологічно активні речовиниАнотація
Актуальність. Виробництво та застосування стимуляторів росту рослин, як у вигляді самостійних препаратів, так і в комплексі з традиційними органо-мінеральними добривами, має великий науковий інтерес і практичне значення. У зв'язку з цим одним із найбільш перспективних підходів до вирішення даної проблеми є розробка препаратів на основі регуляторів росту рослин, у тому числі з біостимуляторами, отриманими мікробіологічним синтезом і біостимуляторами, отриманими шляхом хімічного синтезу.
Мета. Розробити ростстимулюючий препарат з нетрадиційної сировини та випробувати його в лабораторних та польових умовах на дослідних партіях насіння ячменю та пшениці, що інкапсульовані досліджуваним препаратом, який містив наступні компоненти: гумат натрію, гідратовані фулерени, водний розчин шунгіту, каротин мікробіологічний у певному співвідношенні.
Методи. Лабораторно-польові досліди з вивчення впливу застосування препаратів з різними компонентами на ріст і розвиток ячменю та ярової пшениці проводили на базі Харківського національного аграрного університету імені В. Докучаєва на кафедрі рослинництва у 2020 р.
Результати. Результати, отримані під час лабораторних досліджень, показали, що застосування препарату «Гумір» мало стимулюючу дію на ріст рослин. Сходи в дослідному варіанті з’явилися на добу раніше контрольних, а рослини дослідного варіанту випереджали у розвитку контрольні. У підсумку середня довжина проростків у контролі становила 9,5 см, а в дослідному варіанті – 13,8 см. Середня маса проростків у дослідному варіанті становила 1,6 г. Таким чином, у попередніх лабораторних дослідженнях показано, що застосування препарату на перших етапах росту рослин мало стимулюючу дію, забезпечуючи збільшення довжини та маси проростків у дослідних варіантах порівняно з контрольними.
Висновки та перспективи. Проведено дослідження та розробку нових нетрадиційних препаратів, які поряд із відомими стимуляторами росту рослин підвищують урожайність сільськогосподарських культур у харчовому виробництві. Розроблений препарат «Гумір», крім підвищення врожайності зернових культур, мав добру змочуваність та плівкоутворюючу дію. Після обприскування на поверхні листя утворювалася тонка плівка, яка протягом кількох днів поглиналася рослиною. Завдяки цьому «Гумір» також можна успішно застосовувати для боротьби з такими хворобами, як борошниста роса, фітофтороз, бактеріоз тощо.
Посилання
Garrett, Owen W., Whipker, B. (2019). Overview of plant growth regulators for greenhouse production. Abstracts of Michigan State University Extension, 2, 245-253.
Ankita, M., Debasish, P. (2017). Novel Plant Growth Regulators and their Potential Uses in Agriculture. International Journal of Bioresourse and Stress Management, 8(6), 820-826. doi: 10.23910/IJBSM/2017.8.6.18330b.
Karamany, M.F., Sadak, M., Bakry, A. (2019). Improving quality and quantity of mungbean plant via foliar application of plant growth regulators in sandy soil conditions. Bulletin of the National Research Center, 43(1), 61-67. doi: 10.1186/s42269-019-0099-5.
Ageguehu, G., Taye, G. (2003). Plant hormone effects on growth and nutrient uptake of maize in acidic soils of the humid tropics. SINET Ethiopian Journal of Science, 27, 17-24.
Chen, Y., Clapp, C.E., Magen, H. (2004). Mechanisms of plant growth stimulation by humic substances: The role of organo-iron complexes. Soil Science and Plant Nutrition, 50(7), 1089-1095. doi: 10.1080/00380768.2004.10408579.
Jun, L.Y., Feng, Z.X., Anjum, S.A., Xuan, S.L. (2018). Application of Plant Growth Regulators to Stipa krylovii in the Xilin Gol Grassland. Planta Daninha, 36, 49-54. doi: 10.1590/S0100-83582018360100049.
Kong, L., Zepp, R. G. (2012). Production and consumption of reactive oxygen species by fullerenes. Environmental Toxicology and Chemistry, 31(1), 136-43. doi: 10.1002/etc.711.
Amjad Bashir, M., Rehim, A., Raza, Q.-U.-A., Muhammad Ali Raza, H., Zhai, L., Liu, H., Wang, H. (2021). Biostimulants as Plant Growth Stimulators in Modernized Agriculture and Environmental Sustainability. Technology in Agriculture. IntechOpen. doi: 10.5772/intechopen.98295.
Rupal, Sh., Raval, K.R. Saraf, M. (2020). Biosynthesis and purification of indole-3-acetic acid by halotolerant rhizobacteria isolated from Little Runn of Kachchh. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 23(1), 101435-101442.
Teboho, N., Malebe, M., Tugizimana, F. (2022). Bacillus for Plant Growth Promotion and Stress Resilience: What Have We Learned? Plants, 11(19), 2482-2503. doi: 10.3390/plants11192482.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).