Маса тіла Сherax Quadricarinatus та показники вмісту HS-груп у їх печінці за включення у раціони різних доз біомаси вермикультури
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.016Ключові слова:
раки Сherax quadricarinatus, раціон, маса тіла, прирости, біомаса червоних каліфорнійських черв’яківАнотація
Продукція ракоподібних має позитивний, динамічний попит серед населення країни. М'ясо раків є ефективним джерелом незамінних амінокислот та інших біологічно активних речовин для організму людини. Важливим елементом в технології вирощування раків є їх годівля. Інтенсивність росту раків Сherax quadricarinatus залежить від вмісту та походження білка у їх раціонах. Ефективним джерелом білка для раків може бути біомаса гібрида червоних каліфорнійських черв’яків. Проте невивченим залишається питання щодо встановлення ефективності використання у складі раціонів для раків біомаси вермикультури вирощеної на субстраті із вмістом посліду курчат-бройлерів ферментованого за активної аерації. Метою роботи є дослідження впливу оптимального вмісту біомаси вермикультури у раціонах на прирости раків та показники вмісту HS-груп у їх печінці. Для досягнення запланованої мети в умовах дослідного господарства Білоцерківського національного аграрного університету ракам із І, ІІ та ІІІ дослідної групи згодовували стандартні раціони із вмістом 10,0; 15,0 та 20,0 % біомаси каліфорнійських черв’яків. Ракам із контрольної групи давали стандартні раціони (повнораціонний комбікорм + листя дуба). Уміст сульфогідрильних груп у гомогенаті із печінки Сherax quadricarinatus визначали за допомогою методики Ellman G.L. Доведено, що за згодовування раціонів із вмістом 20,0 % біомаси вермикультури маса тіла раків збільшується на 7,0 % відносно контролю. Найбільша маса тіла Сherax quadricarinatus на кінець досліду була встановлена у групі де використовувався раціон із вмістом 15,0 % біомаси каліфорнійських черв’яків. Різниця із контролем становила 8,2 %. Встановлено підвищення збереження раків на 8,0 % за згодовування їм 15,0 та 20,0 % біомаси вермикультури. Застосування біомаси черв’яків сприяє підвищенню середньодобових і абсолютних приростів раків та не викликає зниження вмісту сульфогідрильних груп у їх печінці. Перспективним для подальшого вивчення є дослідження хімічного складу м’язової тканини раків за згодовування їм раціонів із вмістом біомаси вермикультури.Посилання
Jones, C.M. , & Valverde, C. (2020). Development of mass production hatchery technology for the red claw crayfish Cherax quadricarinatus. Freshwater Crayfish, 25(1), 1-6. doi: 10.5869/fc.2020.v25-1.001.
Zharchynska, V., & Hrynevych, N. (2023). Aquaculture indicators of young Cherax Quadricarinatus under various feeding plans. Scientific Horizons, 26(9), 61-69. doi: 10.48077/scihor9.2023.61.
Nanda, P.K. , Das, A.K. , Dandapat, P. , Dhar, P. , Bandyopadhyay, S. , Dib, A.L. , Lorenzo, J.M. , & Gagaoua, M. (2021). Nutritional aspects, flavour profile and health benefits of crab meat based novel food products and valorisation of processing waste to wealth: A review. Trends in Food Science & Technology, 112, 252-267. doi: 10.1016/j. tifs.2021.03.059.
Vecchioni, L. , Marrone, F. , Chirco, P. , Arizza, V. , Tricarico, E. , & Arculeo, M. (2022). An update of the known distribution and status of Cherax spp. in Italy (Crustacea, Parastacidae). BioInvasions Records, 11(4), 1045-1055.
Zharchynska V. S., HrynevychN. Ie. (2022). Udoskonalennia tekhnolohii pidroshchennia rakopodibnykh na prykladi chervono-kleshnevoho raka Cherax quadricarinatus. Naukovyi visnyk LNUVMB imeni S.Z. Gzhytskoho. Seriia: Silskohospodarski nauky. t. 24, № 96. S. 16-23. doi: 10.32718/nvlveta9603
Azhar M.H., Suciyono S., Budi D.S. et al. (2020). Biofloc-based co-culture systems of Nile tilapia (Oreochromis niloticus) and redclaw crayfish (Cherax quadricarinatus) z with different carbon–nitrogen ratios. Aquacult. Int. Vol. 28. pp. 1293–1304 Doi: https://doi.org/10.1007/s10499-020-00526-
Kukhtyn, M. , Salata, V. , Berhilevych, O. , Malimon, Z. , Tsvihun, A. , Gutyj, B. , & Horiuk, Y. (2020). Evaluation of storage methods of beef by microbiological and chemical indicators. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences, 14, 602-611. doi: 10.5219/1381.
Crandall, K.A. , & Grave, S.D. (2017). An updated classification of the freshwater crayfishes (Decapoda: Astacidea) of the world, with a complete species list. Journal of Crustacean Biology, 37(5), 615-653. doi: 10.1093/jcbiol/rux070.
Sun, Y. , Shan, X. , Li, D. , Liu, X. , Han, Z. , Qin, J. , Guan, B. , Tan, L. , Zheng, J. , Wei, M. , & Jia, Y. (2023). Analysis of the differences in muscle nutrition among individuals of different sexes in redclaw crayfish, Cherax quadricarinatus. Metabolites, 13(2), article number 190. doi: 10.3390/metabo13020190.
Haubrock, P.J. , Oficialdegui, F.J. , Zeng, Y. , Patoka, J. , Yeo, D.C.J. , & Kouba, A. (2021). The redclaw crayfish: A prominent aquaculture species with invasive potential in tropical and subtropical biodiversity hotspots. Reviews in Aquaculture, 13(3), 1488-1530. doi: 10.1111/raq.12531.
Hou, S. , Li, J. , Zhang, Y. , Huang, J. , Wu, X. , & Cheng, Y. (2021). Effects of fish meal replacement with protein mixtures on growth, gonad development and amino acid composition of pre-adult red swamp crayfish, Procambarus clarkii (Girard, 1852) (Decapoda, Cambaridae). Crustaceana, 94(10), 1161-1186. doi: 10.1163/15685403-bja10150.
Hatti Shankerappa S. (2013). Chemical composition like protein, lipid and glycogen of local three species of earthworms of Gulbarga city, Karnataka- India. International Journal of Advancements in Research &Technology, 2(7), 73-97.
Kononenko V.K., Ibatullin I.I., PatrovV.S. (2000). Praktykum z osnov naukovykh doslidzhen u tvarynnytstvi. K., 96 s.
Hrynevych, N.E. , Zharchynska, V.S. , Svitelskyi, M.M. , Khomiak, O.A. , & Sliusarenko, A.O. (2022). Promising object of aquaculture of crustaceans Cherax quadricarinatus (Von Martens, 1868): Biology, technology (review). Aquatic Bioresources and Aquaculture, 1, 47-62. doi: 10.32851/wba.2022.1.4.
Ellman G.L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys. Vol. 82, № 1. P. 70–77.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).