Мінеральний склад тіла бджіл і продуктів бджільництва за підгодівлі наноцерію діоксидом
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.019Ключові слова:
медоносна бджола, наносполуки церію, магній, цинк, селенАнотація
Пошук ефективних засобів для профілактики захворювань медоносних бджіл є актуальним завданням сьогодення, оскільки Україна входить в пʼятірку лідерів з виробництва та експорту меду на міжнародний ринок. Застосування нанопрепаратів з профілактичною метою за вірусних захворювань бджіл, а також для збагачення продуктів бджільництва біологічно активними сполуками набуває все більшого поширення. Одним з таких засобів є наносполуки церію, зокрема його діоксид, який володіє унікальними антиоксидантними властивостями, корисними як для бджіл, так і для споживачів продуктів бджільництва. Метою досліджень було зʼясувати вплив підгодівлі бджолиних сімей медом з добавкою наноцерію діоксиду на якість меду, мінеральний склад тіла бджіл, меду та воску.
Дослід проведено в 2023 році на базі ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича». Для дослідження було сформовано методом груп-аналогів по 2 групи бджолиних сімей середньої сили: контрольну і дослідну. Весняну підгодівлю бджолиних сімей здійснювали медом з добавкою наноцерію діоксиду в дозі 1 мМ одноразово з розрахунку 1 кг на сім’ю протягом 14 діб. Контрольним сім'ям бджіл згодовували натуральний мед. Показники якості меду визначали згідно чинних нормативних документів, вміст хімічних елементів (Ce, Mg, Zn, Se) у біологічних субстратах бджіл, меду та воску визначали методом оптико-емісійної спектроскопії з індуктивно зв’язаною плазмою на приладі “Орtima 2100 DV” (США).
Підгодівля бджолиних сімей медом з добавкою наноцерію діокисиду суттєво не впливала на масову частку води, вміст проліну в меді бджолиному, а також діастазну активність меду. При цьому виявлено збільшення вмісту церію в тілі бджіл у 6,2 раза (p≤0,05), на фоні зниження вмісту магнію на 13,8% (p≤0,05) та селену на 14,5 % (p≤0,05) порівняно з контрольною групою. Вміст цинку в тілі бджіл під впливом наноцерію діоксиду не змінювався.
Доведено здатність церію накопичуватись у меді бджолиному за підгодівлі бджолиних сімей медом з добавкою наноцерію діоксиду. При цьому виявлено збільшення вмісту церію у меді бджолиному у 8,6 раза (p≤0,05) за стабільного рівня магнію, цинку та селену порівняно з аналогічними показниками контрольної групи.
Використання для підгодівлі бджолиних сімей меду з добавкою наноцерію діоксиду практично не впливало на вміст магнію, цинку і селену у воску, але сприяло збільшенню вмісту церію у бджолиному воску в 1,9 раза (p≤0,05) порівняно з даними контрольної групи. Виявлено сильний ступінь залежності вмісту церію у воску від його вмісту в тілі бджіл – r=0,77. Величина достовірності апроксимації дорівнює R2=0,78, тобто 78 % дослідних даних описують дану залежність.
Отримані результати досліджень демонструють здатність бджіл засвоювати наносполуки церію і виробляти мед та віск, збагачені церієм, що може бути використано у профілактиці порушень антиоксидантного стану організму людини і тварин.Посилання
Andrusyshina, I.M., Lampeka, O.G., Golub, I.O., Lubyanova, I.P., & Kharchenko, T.D. (2014). Methodological recommendations (111) 72.14/133.14 Assessment of mineral metabolism disorders in professional contingents using the method of atomic emission spectrometry with inductively coupled plasma. Avicenna, 60.
DSTU 4497:2005 Natural honeys. Specifications. [Effective from December 28, 2005]. Derzhspozhivstandard of Ukraine, 2005. 21 (National Standards of Ukraine)
Abdi, K., Said, M., & Cherif, A. (2023). The promise of probiotics in honeybee health and disease management. Archives of Microbiology. 205, 73. doi:10.1007/s00203-023-03416-z
Abou-Shaara, H, F., Staron, M., & Staroňová, D. (2020). Potential applications of nanotechnology in apiculture. Entomology and Applied Science Letters, 7 (4), 1-8.
Altunatmaz, S. S., Tarhan, D., Aksu, F., Ozsobaci, N. P., Or, M. E., & Barutçu, U. B. (2018). Levels of chromium, copper, iron, magnesium, manganese, selenium, zinc, cadmium, lead and aluminium of honey varieties produced in Turkey. Food Science and Technology, 39, 392–397. doi:10.1590/fst.19718
Gajger, I. T., Kosanović, M., Oreščanin, V., Kos, S., & Bilandžić, N. (2019). Mineral content in honeybee wax combs as a measurement of the impact of environmental factors. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 103(5), 697–703. doi:10.1007/s00128-019-02713-y
Hassona, N.M., & El-Wahed, A.A.A. (2023). Heavy metal concentrations of beeswax (Apis mellifer L.) at different ages. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 111, 26. doi:10.1007/s00128-023-03779-5
Kacaniova, M., Knazovicka, V., Melich, M., Fikselova, M., Massanyi, P., Stawarz, R., Hascik, P., Pechociak, T., Kuczkowska, A., & Putała, A. (2009). Environmental concentration of selected elements and relation to physicochemical parameters in honey. Journal of Environmental Science and Health. Part A, Toxic/hazardous substances & environmental engineering, 44(4), 414–422. doi:10.1080/10934520802659802
Kılıç Altun, S., Dinç, H., Paksoy, N., Temamoğulları, F. K., & Savrunlu, M. (2017). Analyses of mineral content and heavy metal of honey samples from south and east region of Turkey by using ICP-MS. International Journal of Analytical Chemistry, 2017, 6391454. doi:10.1155/2017/6391454
Kobyliak, N., Virchenko, O., Falalyeyeva, T., Kondro, M., Beregova, T., Bodnar, P., Shcherbakov, O., Bubnov, R., Caprnda, M., Delev, D., Sabo, J., Kruzliak, P., Rodrigo, L., Opatrilova, R., & Spivak, M. (2017). Cerium dioxide nanoparticles possess anti-inflammatory properties in the conditions of the obesity-associated NAFLD in rats. Biomedicine & Pharmacotherapy = Biomedecine & Pharmacotherapie, 90, 608–614. doi:10.1016/j.biopha.2017.03.099
Kołacz, R., Iakubchak, O., Taran, T., & Hryb, J. (2023). Safety and quality indicators of rapeseed and sunflower honey from different regions of Ukraine. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 14(1), 39-56. doi:10.31548/veterinary1.2023.39
Kovalchuk, I., Dvylyuk, I., Lecyk, Y., Dvylyuk, I., & Gutyj, B. (2019). Physiological relationship between content of certain microelements in the tissues of different anatomic sections of the organism of honey bees exposed to citrates of argentum and cuprum. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 10(2), 177–181. doi:10.15421/021926
Schulz, M., Łos, A., Grzybek, M., Scibior, R., & Strachecka, A. (2019). Piperine as a new natural supplement with beneficial effects on the life-span and defence system of honeybees. Journal of Agricultural Science, 157, 140–149. doi:10.1017/S0021859619000431
Shcherbakov, A. B., Zholobak, N. M., & Ivanov, V. K. (2020). Biological, biomedical and pharmaceutical applications of cerium oxide. Cerium Oxide (CeO2): Synthesis, Properties and Applications, 279–358. doi:10.1016/b978-0-12-815661-2.00008-6
Tafere, D. A. (2021). Chemical composition and uses of honey: a review. Journal of Food Science and Nutrition Research, 3(4), 194-201 doi:10.26502/jfsnr.2642-11000072
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
