Обґрунтування базових параметрів молочної ферми на 500 корів з роботизованими системами доїння
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.014Ключові слова:
ресурсоощадна технологія, легкозбірні приміщення, умови утримання, мотиваційне доїння, роботизовані системиАнотація
У статті висвітлено результати досліджень з оцінки умов утримання високопродуктивних корів в новому типу приміщення шириною 36 м і висотою 10,5 м за показниками мікроклімату і добової поведінки корів. Встановлено, що об'ємно-планувальні і технологічні рішення даного приміщення з роботизованими системами доїння забезпечують комфортні умови утримання високопродуктивних корів. Так, температура повітря і відносна вологість приміщення відповідає існуючим нормативам. Наявність бокових штор і світлоаераційного гребеня забезпечують високу швидкість руху повітря на рівня 0,65 м/с, що позитивно впливає на його загазованість. Вміст аміаку знаходиться на рівні 2,9 мг/м3 проти 20 мг/м3 за нормативами, а рівень сірководню 0,2 мг/м3 проти 10,0 мг/м3, у два рази менший і рівень вуглекислого газу.
Вивчаючи поведінку корів в умовах нового типу приміщення встановлено, що найбільшу активність тварини проявляють під час зміни світового дня, а найменшу - у середині дня або ночі. Поведінка корів в умовах нової технології змінюється залежно від продуктивності корів. Так з підвищенням продуктивності збільшується тривалість споживання корму і води та перебування в роботизованому боксі. Тварини з продуктивністю 20 кг на стояння витрачають 13 годин, а на лежання - 11 годин, а корови з продуктивністю 40 кг стоять лише 10 годин, а лежать 14 годин, що відповідає їх фізіологічним потребам.
На основі отриманих результатів досліджень нами обґрунтовані основні параметри нового типу приміщення з роботизованими системами доїння на 500 корів.
Посилання
Bashchenko, M., & Borodai, I. (2007). Problemy ta perspektyvy molochnoi industrii Ukrainy. Visnyk ahrarnoi nauky, 5–8.
Venhliazhy, K., & Krupinski, E. (2006). Tekhnolohiia vyrobnytstva moloka u korivnykakh vidkrytoho typu v Polshchi na prykladi fermy molochnykh koriv doslidnoi stantsii Instytutu zootekhnii Hrodzetsshloneki. Naukovo-tekhnichnyi biuleten, (94), 460–462.
Hvozdyk, O. (2018). "Ne virysh - poid podyvysia". yak pratsiuie na Sumshchyni odna z trokh v Ukraini povnistiu robotyzovanykh moloko ferm. "dilovi novyny". Dilovi novyny. http://xpress.sumy.ua/articles/economy/205416
Zvoleiko, D. (2013). Udoskonalennia system doinnia v Ukraini. Tvarynnytstvo Ukrainy, (11), 39–43.
Kanevol, N., & Shmehel, M. (2009). Slipe doinnia – shchodenne strazhdannia korovy. Agroexpert, (10), 52–53.
Kersaniuk, Yu. (2015). Robotyzovane doinnia koriv: Okupnist investytsii. Ahrobiznes sohodni, (17), 48–52.
Korivnyk shchaslyvykh koriv. (2017). Moloko i ferma. http://magazine.milkua.info/indexrus.php?id=254
Kudlai, I. (2010). Tekhnolohichne vdoskonalennia molochnykh ferm. Tvarynnytstvo Ukrainy, (9), 14–18.
Kuian, A. (2011). Sovremennye tekhnolohy v zhyvotnovodstve y ykh adaptatsyia k myrovym trebovanyiam. Efektyvne tvarynnytstvo, (3), 9–12.
Lutsenko, M. (2013). Efektyvnist vykorystannia robotyzovanykh system doinnia. Tekhnika i tekhnolohii APK, (5), 13–16.
Naumenko, A., Chyhryn, A., & Palii, A. (2014). Robotyzyrovannыe systemy v molochnom zhyvotnovodstve. Visnyk Kharkivskoho HTUSH im. P. Vasylenka, (144), 92–96.
Naumenko, O., Palii, A., & Chyhryn, O. (2015). Zastosuvannia robotyzovanykh system u molochnomu skotarstvi. Visnyk Kharkivskoho HTUSH im. P. Vasylenka, (157), 32–38.
Palii, A., & Chyhryn, O. (2016). Doilni roboty. The Ukrainian Farme, (8 (80)), 166–167.
Ranichev, R. (2011). Roboty-doiary na molochnii fermi. Propozytsiia, (1), 122–123.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
