Застосування прийому етіоляції експлантів винограду в культурі in vitro
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.3(109).2024.001Ключові слова:
виноград, етіоляція, ініціальні експланти, мікрочубуки, приживання, проліферація, довжина пагонів, кореніАнотація
Мікророзмноження винограду використовують для отримання вихідного та сертифікованого садивного матеріалу для закладання маточних насаджень. Зниження ефективності мікроклонального розмноження пов’язане з труднощами на етапах введення експлантів в культуру in vitro та укорінення. Прийом етіоляції є простим для застосування та дозволяє запобігти фенольному окисленню експлантів, позитивно впливає на збільшення довжини пагонів та кількості коренів. Метою досліджень було визначити ефективність застосування прийому етіоляції на етапах введення експлантів та укорінення мікрочубуків у культурі in vitro. Роботу виконували у лабораторії культури винограду in vitro відділу розсадництва, розмноження та біотехнології винограду ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» за загальноприйнятою методикою на столових, технічних та підщепних сортах винограду. Прийом етіоляції застосовували на двох етапах: введення ініціальних експлантів винограду в культуру in vitro (протягом 7, 15 та 25-и діб) та укорінення мікрочубуків винограду (протягом 7 та 15- и діб). Визначали приживлюваність та проліферацію експлантів, основні біометричні показники росту та розвитку мікроклонів. Встановили, що на етапі введення ініціальних експлантів винограду в культуру in vitro застосування прийому етіоляції протягом 15 діб, а на етапі мікророзмноження – протягом 7 діб позитивно впливало на приживання, проліферацію пазушних бруньок та подальший розвиток експлантів та мікрочубуків. Висота стебла дослідних мікроклонів була більшою на 0,6-2,6 см, а кількість листків на 0,4-0,9 шт., ніж у контрольних рослин. Також етіоляція позитивно впливала на збільшення довжини та біомаси коренів у мікрочубуків. У подальшому планується проаналізувати зміни коефіцієнту розмноження in vitro різних сортів винограду під впливом етіоляції.
Посилання
Vlasov, V.V. (Ed.). (2015). System of certified grape nurseries of Ukraine. Kyiv: Agricultural science.
Yancheva, S., Marchev, P., Yaneva, V., Roichev, V. & Tsvetkov, I. (2018). In vitro propagation of grape cultivars and rootstocks for production of pre-basic planting material. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 24(5), 801–806.
Golino, D.A., Fuchs, M., Sim, S., Farrar, K., Martelli, G.P. (2017). Improvement of Grapevine Planting Stock Through Sanitary Selection and Pathogen Elimination.. In book: Grapevine Viruses: Molecular Biology, Diagnostics and Management. Springer: Cham, Switzerland. (pp.561-579) DOI:10.1007/978-3-319-57706-7_27
Zelenianskaia, N.N. (2009). Grape propagation technology using in vitro tissue culture. Grape, 2009, 50-53.
Litz, R.E. (Ed.). (2020). Biotechnology of fruit and nut crops. Boston : CABI Publishing. ISBN 9781780648293
Peros, J.-P. (1998). Variability among Vitis vinifera cultivars in micropropagation, organogenesis and antibiotic sensitivity. J. of Experimental Botany, 49 (319), 171-179.
Torregrosa, L., Bouquet, A., Goussard, P.G. (2000). In vitro culture and propagation of grapevine, In: Roubelakis-Angelakis K.A., (Ed.), Molecular Biology and Biotechnology of Grapevine, Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, The Netherlands. 195–240 DOI:10.1007/978-94-017-2308-4_12
Tasiu I. (2015). Adjustments to in vitro culture conditions and associated anomalies in plants. Acta Biologica Cracoviensia Series Botanica, 57/2, 9–28. DOI: 10.1515/abcsb-2015-0026
Sharma, H.C., Sharma, R.R., Goswami, A.M. (1995). Effect of etiolation on polyphenol oxidase activity in shoots of grape and its subsequent in vitro survival. Indian Journal of Horticulture, 52 (2), 104-107. Print ISSN : 0972-8538.
Kalynyn, F.L., Kushnyr, H.P., & Sarnatska, V.V. (1992). Technology of microclonal propagation of plants. Kyiv: Scientifical thought.
Skrypchenko, N. V. (2009). Dynamics of the content of phenolic substances in actinidia shoots and regeneration capacity during reproduction. Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series "Biology", 1 (16), 63–67.
Singh, S.K., Khawale, R.N., Singh, S.P. (2002). Effect of season, type of explant and pre-treatments to minimize polyphenols exudation on in-vitro culture establishment in grape. Іndian Journal of Horticulture, 59 (3), 233-238. Print ISSN : 0972-8538.
Podhaietskyi, A.A., Matskevych, V.V., Podhaietskyi, A.An. (2018). Peculiarities of microclonal propagation of plant species. Bila Tserkva: BNAU.
Anderson Antonio de Jesus Rodrigues, Santos Eder de Oliveira, Takane Roberto Jun et al. (2017). Artificial light and growth regulators on the in vitro etiolation of Cattleya labiata. Rev. Ciênc. Agron. 48 (2), 296-302. DOI: 10.5935/1806-6690.20170034
Smith, D.L. (1989). Ethylene associated phase change from juvenile to mature phenotype of daylily. Phуsiol. Plantarum, 76, 466-473.
Marks, T.R., (1991). Rhododendron cuttings. I. Improved rooting following ?rejuvenation’ in vitro. J. Hort. Sci., 66, 103-111.
Zimmerman, R.H. (1983). Factors affecting in vitro propagation of apple cultivars. Acta Hortic., 131, 171-178. DOI: 10.17660/ActaHortic.1983.131.19).
Osorio C.R., Velásquez F.A.G., Correal A.G., Torres B., Urrea A. (2018). In vitro propagation of avocado (Persea americana Mill.) cv. Hass through morphogenesis. Acta Agronómica, 67 (1), 160-167. DOI:10.15446/acag.v67n1.61474
Monteuuis, O., Bon, M. (2000). Influence of auxins and darkness on in vitro rooting of micropropagated shoots from mature and juvenile Acacia mangium. Plant Cell Tiss. Org. Cult., 63, 173-177. DOI:10.1023/A:1010611126950
Gray, D., Li, Z., Dutt, M., Dhekney, S. (2008). Transgenic plants from shoot apical meristems of Vitis vinifera L. “Thompson Seedless” via Agrobacterium-mediated transformation. Plant Cell Reports, 26(12), 2101-10. DOI:10.1007/s00299-007-0424-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
