Вплив ультрафіолетового опромінювання на генеративну сферу і розвиток ендемічного виду Gypsophila thyraica A. KRASNOVA (CARYOPHYLLACEAE)
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.002Ключові слова:
Gypsophila thyraica, ендемічний рідкісний вид, насіння, пилок, ультрафіолетове опромінення, життєздатність, фертильністьАнотація
Досліджено особливості впливу ультрафіолетового опромінення (УФ-B) на репродуктивні властивості ендемічного, реліктового, рідкісного виду Gypsophila thyraica A. Krasnova s. str. з метою виявлення особливостей його адаптації до умов навколишнього середовища та прогнозування подальшого відтворення. Здійснено аналіз насіннєвої схожості, енергії проростання насіння, особливостей розвитку проростків, фертильності і життєздатності пилку при різних експозиційних варіантах УФ-опромінення. Встановлено стимулюючу дію короткочасного УФ-B опромінення (10-20 хв.) на схожість, енергію проростання насіння і розвиток проростків. Енергія проростання насіння при експозиції 20 хв. у 2-3 рази вища в опромінених зразків ніж у неопромінених контрольних; аналіз морфометричних показників показав збільшення вдвічі довжини первинних коренів та загальних розмірів проростків у порівнянні з контрольними зразками, у яких переважали деформовані особини, із сповільненим ростом, частіше спостерігалось ураження грибковими захворюваннями. Встановлено, що у природних умовах фертильність і життєздатність пилку G. thyraica варіює в межах 75-85 %. Після додаткового УФ-В опромінення при малих дозах, спостерігали поступове зниження запліднюючої здатності пилку; відсоток деформованого пилку збільшувався із підвищенням експозиції опромінення, що є наслідком руйнівного впливу передусім на форму п.з. Життєздатність пилку при впливі малих доз УФ-В опромінення поступово підвищувалася (до 91,0 %), хоча кількість деформованих п.з. збільшувалася. При довготривалій дії УФ-В світла (60 хв.) фертильність пилку підвищувалася, а життєздатність знижувалася.
Посилання
Çetinba¸ s-Genç, A., Toksöz, O., Piccini, C., Kilin, Ö., Sesal, N.C., Cai, G. (2022). Effects of UV-B Radiation on the Performance, Antioxidant Response and Protective Compounds of Hazelnut Pollen. [Plants]. 11, 2574. https://doi.org/10.3390/plants11192574
Chen, Z., Dong, Y. & Huang, X.(2022). Plant responses to UV-B radiation: signaling, acclimation and stress tolerance. [Stress Biology]. 2022. 2, 51. https://doi.org/10.1007/s44154-022-00076-9
Frohnmeyer H., Staiger D.(2003). Ultraviolet-B Radiation-Mediated Responses in Plants. Balancing Damage and Protection. [Plant Physiology]. Vol. 133. P.1420–1428. https://doi.org/10.1104/pp.103.030049
Hollósy F. (2002). Effects of ultraviolet radiation on plant cells. [Micron]. 33. P. 179-197. https://doi.org/10.1016/s0968-4328(01)00011-7.
Alieksieieva T. H. (2012). Metodychni vkazivky do velykoho spetsialnoho praktykumu. Rozdil «Vyznachennia zhyttiezdatnosti pylku ta zarodkovoho mishka». Odesa : ONU im. I. I. Mechnykova. 17
Zaverukha B. V. (1985). Flora Volyno-Podolyy y ee henezys. K.: Naukova dumka, 7. 192
Kravets E.A. (2008). Vlyianye UF-B obluchenyia na reproduktyvnuiu funktsyiu rastenyi Hordeum vulgare L. [Tsytolohyia y henetyka]. № 5. 9-15.
Krytska L. I. (1998) Endemizm flory stepiv ta vapniakovykh vidslonen pravoberezhnoho zlakovoho stepu. [Ukrainskyi botanichnyi zhurnal]. № 4. S. 15-19.
Mikhieiev O.M., Tykhenko O.M. (2011). Porivnialnyi analiz vplyvu UF-S ta UF–V vyprominiuvannia na roslynni ob’iekty. Visnyk NAU. Natsionalnyi aviatsiinyi universytet. № 4. 163.
Moroz O. M. (2002). Suchasnyi stan locus classicus Minuartia thyraica Klokov ta Gypsophila thyraica Krasnova. Ekoloho-biolohichni doslidzhennia na pryrodnykh ta antropohenno-zminenykh terytoriiakh (Kryvyi Rih, 13-16 travnia 2002 r.). Kryvyi Rih. (Ukraine). 268-269.
Nasinnieznavstvo ta metody vyznachennia yakosti nasinnia silskohospodarskykh kultur (2011). Navchalnyi posibnyk / Za red. S. M. Kalenskoi. Navchalnyi posibnyk. Vinnytsia: FOP Danyliuk, 322.
Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Metody vyznachennia yakosti : DSTU-4138-2002 (2003). [Chynnyi vid 01-01-2004]. K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. 173. (Derzhavnyi standart Ukrainy).
Oliiar H. I. (2002). Konspekt flory pryrodnoho zapovidnyka “Medobory”. Naukovyi visnyk Ternopilskoho peduniversytetu. №2 (17). 38-54.
Prysedskyi Yu.H. (1999) Statystychna obrobka rezultativ biolohichnykh eksperymentiv. Donetsk: Kassyopeia. 210.
Semenov A. O., Burhu Yu. H., Kozhushko H. M. (2018). Vplyv ultrafioletovoho vyprominiuvannia na prorostannia, skhozhist ta rostovi protsesy nasinnia pshenytsi. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. № 4. 70-74.
UF-V radiatsiia i roslyny: mekhanizmy ushkodzhennia ta zakhystu (2007). D.M. Hrodzynskyi ta in.; Kyiv, 149.
Fedoronchuk M. M. (2006). Rodyna Caryophyllaceae Juss. u flori Ukrainy: systematyka, heohrafiia, istoriia rozvytku. Kyiv, 42.
Chervona knyha Ukrainy (2009). Roslynnyi svit / za redaktsiieiu Ya. P. Didukha. K.: Hlobalkolsaltynh, 900.
Yuzyk M., Optasiuk O., Bobrov O., Lisova U. (2020). Analiz nasinnievoi skhozhosti Gypsophila thyraica Krasnova (Caryophyllaceae) pid vplyvom ultrafioletovoho vyprominiuvannia. Pryroda Podillia: vyvchennia, problemy zberezhennia", prysviachenoi 30-richchiu pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» :materialy naukovo-praktychnoi konferentsii " (Hrymailiv, 20-21 serpnia 2020 r.). Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, (Ukraine). 352-357.
Yuzyk M.A., Liubinska L.H., Optasiuk O.M., Hryhorchuk I.D. (2021). Suchasni tendentsii doslidzhen vplyvu γ-vyprominiuvannia ta ultrafioletovoho vyprominiuvannia na roslyny. [Biolohiia ta ekolohiia]. T. 7, № 1. 56-63. https://doi.org/10.33989/2021.7.1.243446.
Yuzyk M.A., Optasiuk O.M., Bobrov O.V., Lisova U.I. (2020). Otsinka yakosti pylku rarytetnoho vydu Gypsophila thyraica Krasnova (Caryophyllaceae) pid vplyvom UF-V vyprominiuvannia. Suchasni problemy urboekosystem: zb. materialiv mizhnar. nauk.-prakt. konf. (1-2 zhovtnia 2020 r., Kam’ianets-Podilskyi) / za zah. red. O.I. Liubynskoho. Kam’ianets-Podilskyi: TOV «Drukarnia «Ruta». 69-72.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
