Київська школа порівняльних морфологів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.014Ключові слова:
The Kyiv School of Comparative Morphologists, department of anatomy, Biomechanical studies, Hyoid apparatus of mammalsАнотація
У статті подаються відомості про наукову діяльність окремих представників Київської школи порівняльних морфологів України заснованої в 1924 році. Школу започаткував Б. О. Домбровський, ідеї якого живуть в стінах кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка якій більше 100 років. Це він запропонував проходження курсу анатомії на трупному матеріалі (препарування), заклав основи навчального музею та порівняльно-анатомічні дослідження не лише серед викладачів, але і студентів. Домбровський Б. О. разом зі своїми учнями працював над побудовою інтегральної (цілої) анатомії і зробив узагальнення по дихальній, статевій, судинній і нервовій системах хребетних і безхребетних. Матеріали видрукувані в п’яти монографіях. Особливо цінним було його узагальнення етапів розвитку морфологічного мислення, в якому визначає п’ять етапів розвитку біологічного мислення. В еволюційному аспекті Б. О. Домбровський разом з учнями вивчав біоморфологію дихальної системи хребетних, розглядаючи її у зв’язку з умовами середовища життя, характером локомоції, способом живлення. Це дозволило прослідкувати розвиток гіпоксональних м’язів і легень серед хребетних, виявити залежність їх будови з характером дихальної моторики, визначити типи дихання, утвердити концепцію альвеолярного дихання і виявити залежність від виду і конституції тварин.
Наступником Б. О. Домбровського був В. Г. Касьяненко, який закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут (1926) і ще студентом працював лаборантом при кафедрі анатомії. Був зачислений асистентом на кафедрі, яку очолював Б. О. Домбровський. Як і вчитель, знав німецьку мову і видрукував п’ять статей (1927-1929) у найбільш відомих журналах світу. Працюючи в Інституті зоології сформував Відділ порівняльної анатомії (1950), в якому дотримувався принципів Б. О. Домбровського і започаткував новий науковий напрямок дослідження – порівняльно-анатомічний і функціональний аналіз локомоторного апарату. За період роботи Відділу (1963-1980) було підготовлено десять докторів наук і 18 кандидатів наук.
У Київській школі порівняльних морфологів особливо відзначився Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор біологічних наук, професор Г. О. Гіммельрейх. Його ім’я добре відоме широкому загалу вчених та працівників не лише в галузі ветеринарної медицини, гуманної медицини, біології, зоології України, але і фахівцям країн Азії, Африки, Латинської Америки, Європи. У результаті широкого і ретельного морфо-функціонального дослідження глотки Г. О. Гіммельрейх створив нове уявлення про шляхи філогенетичного розвитку всієї передньої ділянки апарату травлення. Базуючись на власних даних, він запропонував відмінні від існуючого тлумачення межі глотки ссавців, її відділів, будову та функцію її м’язового апарату.
Професор С. К. Рудик, досліджуючи під’язиковий апарат встановив не лише властиві різним видом особливості будови під’язикового апарату, але і вияснив історію його розвитку і причинну зумовленість. При цьому вивчалося середовище знаходження і спосіб життя тварин. Крім звичайних анатомічних методів (препарування, проміри тощо), використовувалися методи з розділу супротиву матеріалів: розуміння моменту плоскої фігури відповідно до кісток ссавців, а також дослідження кісток на вигин.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).