МОРОЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН КУЛЬТИВАРІВ ACER PLATANOIDES L. У НАСАДЖЕННЯХ М. КИЄВА З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Автор(и)

  • M. V. Man’ko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • N. O. Oleksiychenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • O. I. Kitaev Institute of Horticulture NAAS of Ukraine , Інститут садівництва НААН України
  • V. A. Krivoshapko Institute of Horticulture NAAS of Ukraine , Інститут садівництва НААН України
  • O. V. Sovakov Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.02.017

Ключові слова:

морозостійкість, лабораторне проморожування, анатомо-мікроскопічна оцінка, культивар, клен гостролистий, міські умови, еколого-фітоценотичний пояс

Анотація

З метою розроблення рекомендацій щодо подальшого використання в міських насадженнях найстійкіших рослин культиварів виду Acer platanoides L. актуальним є ґрунтовне вивчення їхньої морозостійкості в екотопах міста, різних за рівнем трансформації. Потенційну морозостійкість визначали методом прямого лабораторного проморожування однорічних пагонів з подальшим аналізом рівня ушкодження тканин із застосуванням анатомо-мікроскопічної оцінки у лабораторії фізіології рослин Інституту садівництва НААН України. Дослідними об’єктами були рослини виду A. platanoides та його 5 культиварів – A. p. И?Globosum’, A. p. И?Crimson King’, A. p. И?Drummondii’, A. p. И?Schwedlerii’ та A. p. И?Reіtenbachii’. Зразки однорічних приростів відбирали у трьох еколого-фітоценотичних поясах комплексної зони м. Києва – парках, скверах і вулицях або площах. Встановлено, що найвищим рівнем стійкості до низьких температур в умовах міста характеризуються рослини культиварів A. p. И?Reіtenbachii’ та A. p. И?Schwedlerii’, які можна рекомендувати для широкого використання у різних екотопах міста. Для всіх культиварів та виду, окрім A. p. И?Schwedlerii’, характерним є зниження морозостійкості в умовах надмірного антропогенного навантаження.

Біографії авторів

  • автор M. V. Man’ko, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    аспірантка
  • автор N. O. Oleksiychenko, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    доктор сільськогосподарських наук, професор
  • автор O. I. Kitaev, афіліація Institute of Horticulture NAAS of Ukraine, Інститут садівництва НААН України
    кандидат біологічних наук
  • автор V. A. Krivoshapko, афіліація Institute of Horticulture NAAS of Ukraine, Інститут садівництва НААН України
    кандидат сільськогосподарських наук
  • автор O. V. Sovakov, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    кандидат сільськогосподарських наук1

Завантаження

Опубліковано

2016-04-01

Номер

№ 2 (59) (2016)

Розділ

Лісівництво і декоративне садівництво

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).