Особливості морфофункціонального стану органів імуногенезу перепелів у постнатальному онтогенезі

Автор(и)

  • V.G. Stoyanovskyy Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky , Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького
  • L.S. Garmata Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky , Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького
  • I.A. Kolomiets Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky , Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.03.017

Ключові слова:

тимус, бурса Фабриціуса, селезінка, перепели

Анотація

У статті наведено результати дослідження основних морфометричних характеристик органів імуногенезу перепелів породи «Фараон» промислового вирощування в різні періоди постнатального онтогенезу. Встановлено, що в перепелів породи «Фараон» абсолютна маса тимуса збільшується до 33 доби життя, бурси Фабриціуса і селезінки – до 53 доби життя з вірогідним зменшенням цього показника на 75 добу життя. Отримані дані вказують на вірогідне зниження відносної маси та індексу тимуса втричі (р<0,001) в перепелів 53- та 75-добового віку, що може свідчити про зміну імунологічної реактивності організму, а також про початок вікової інволюції тимуса. Виявлено, що з початком несучості (75 доба життя) у перепелів знижується вдвічі (р<0,01) відносна маса та індекс бурси і селезінки. Зменшення індексу бурси та селезінки нижче 1,0 може вказувати на пригнічення В–ланки імунітету, тобто зменшення утворення В - лімфоцитів у перепелів 75-добового віку. Зменшення відносної маси селезінки на фоні зменшення аналогічного показника тимусу і бурси Фабриціуса перепелів 75-добового віку може свідчити про зниження компенсаторних можливостей їх організму.

Біографії авторів

  • автор V.G. Stoyanovskyy, афіліація Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького
    доктор ветеринарних наук, професор
  • автор L.S. Garmata, афіліація Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького

    аспірант*


    * Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор В. Г. Стояновський

  • автор I.A. Kolomiets, афіліація Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.Gzhytsky, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького

    кандидат ветеринарних наук, старший викладач 

Посилання

Guschin, W., Kroik, L. (2003). Perepelowodctwo dolzhno raswiwat'cja [Breeding quail should develop]. Poultry, 6, 22–23.

Gunchak, A. W., Ratych, І. B. (2012). Jakіct' jaєz' і produktiwnіct' perepіlok sa rіsnogo rіwnja jodu w ich razіonach [The quality and performance quail eggs at different levels of iodine in their diets]. Journal of Agricultural Science, 6, 41–43.

Іbatulіn, І. І., Clobodianiuk, N. M., Otschenashenko, W. W. (2002). Produktiwnіct' perepelіw sa rіsnich rіwnіw godіwlі [Productivity of quail by feeding different levels]. Bulletain of Bilotserkiv. state. Agrar. Univ., 22, 62–69.

Kurіnna, A. S. (2013). Wіkowa dinamіka pokasnikіw roctu perepelіw rіsnich generazіj [Age dynamics of growth of different generations quail]. Modern poultry, 9, 21–23.

Dore, M. (1994). Immunomorvogenes u perepelow pri ectectwennom rachite i octeomaljazii [Immunomorfogenez of quails under natural rahets and osteomalacia]. Scientific and engineering conf. “The role of science and excellence in agricultural roizssdstve,13, 23–27.

Saitsewa, E.W., Teltsow, L.P., Celesnew, C.B. (2011). Morvologija immunnoj cictemy ptiz [The morphology of the immune system in birds]. Bryansk: Ladomir,110.

Adaptiwnye preobrasowanija celesenki japonckich perepelow [Adaptive conversion of spleen of Japanese quail] (2009). Tomsk State University. Tomsk, 2 (1), 14.

Guzol, A. A., Kondratiew, B. Yu. (1988). Praktitscheckaja morvometrija organow i tkanej: Dlja wratschej-patologoanatomow [Practical morphometry of the organs and tissues: for pathologists]. Tomck: Tomsk University Publishing, 136.

Birman, B. Ya., Gromow, I. N. (2001). Immunodevizity u ptiz [Poultry immunodeficiencies]. Minsk: Buisnessofest,139.

Yoshimura Y., Nagano K., Subedi K. and Kaiya H. (2005). Identification of Immunoreactive Ghrelin and its mRNA in the Oviduct of Laying Japanese Quail, Coturnix japonica. The J. of Reprod. Science, Vol. 42 (4), 291-300. https://doi.org/10.2141/jpsa.42.291

Завантаження

Номер

№ 3 (60) (2016)

Розділ

Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).