Сільськогосподарське порушення екологічної стійкості басейну річки Дніпро
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.05.009Ключові слова:
сільськогосподарська освоєність, антропогенне порушення, розораність, лісистість, екологічна стійкість, басейн, річка Дніпро, геомоделюванняАнотація
Транскордонний басейн Дніпра є багатогалузевим комплексом, що має високу природну і соціально-економічну цінність для трьох сусідніх держав (Російської Федерації, Білорусі, України), але екологічна кризова ситуація, спричинена значною антропогенною трансформацією, привела до погіршення функціонування цілісності геогідроекосистеми басейну та зниження якості питної води і, як наслідок, погіршення здоров’я населення. Основною причиною дестабілізації екологічної стійкості являється сільськогосподарська освоєність водозбірної території річки Дніпро. В основу завдання досліджень покладені принципи басейнового підходу. Для водозбірної території площею 511 тис.км2 виділено 776 суббасейнів IV-IX порядків. Аналіз ступеня розораності і лісистості вказують на високу екологічну вразливість та прояви сильних деградуючих процесів земельних ресурсів більше ніж на 70 % території транскордонного басейну, що приводить до значного порушення функціонування геогідроекосистем річки Дніпро. Отримані результати забезпечать можливість обґрунтувати впровадження конкретних земле- та водоохоронних заходів щодо оптимізації земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних та адаптивно-ландшафтних принципах, які дозволять створити передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну річки Дніпро.
Посилання
Pichura, V. I., Pilipenko, Yu. V., Lisetskiy, F. N., Dovbysh, O. E. Forecasting of Hydrochemichal Regime of the Lower Dnieper Section using Neurotechnologies. Hydrobiological Journal, 2015, 51 (3), 100-110.
https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v51.i3.80
Korytnyy, L. M. (2001). Basseynovaya kontseptsiya v prirodopol'zovanii [Basin concept in nature management]. Irkutsk: Izd-vo Instituta geografii SO RAN, 163.
Mil'kov F. N. (1981). Basseyn reki kak paradinamicheskaya landshaftnaya sistema i voprosy prirodopol'zovaniya [A river basin as a paradynamic landscape system, and nature management issues]. Geografiya i prirodnye resursy, 4, 11-17.
Shvebs G. I. (1989). Proektirovanie konturno-meliorativnoy sistemy pochvozashchitnogo zemledeliya [Designing a contour-reclamation system of soil conservation agriculture]. Zemledelie, 2, 55-59.
Simonov Yu. G. (2003). Rechnoy basseyn i basseynovaya organizatsiya geograficheskoy obolochki [A river basin and basin organization of a geographic shell]. Eroziya pochv i ruslovye protsessy, M.: Izd-vo MGU, 2003, 14, 7-32.
Lisetskii, F. N., Pavlyuk, Ya. V., Kirilenko, Zh. A., Pichura, V. I. Basin organization of nature management for solving hydroecological problems. Russian Meteorology and Hydrology, 2014, 39 (8), 550-557.
https://doi.org/10.3103/S106837391408007X
Buryak, Zh. A. (2015). Basseynovaya organizatsiya prirodopol'zovaniya v Belgorodskom ekoregione [Basin organization of nature management in Belgorod ecoregion]. Moscow, 23.
Lopyrev, M. I., Shevchenko, V. E., Zezyukov, N. I., Fedotov, V. A. (1999) Proektirovanie i vnedrenie ekologo-landshaftnykh sistem zemledeliya v sel'skokhozyaystvennykh predpriyatiyakh Voronezhskoy oblasti [Design and implementation of eco-landscape systems of agriculture in the agricultural enterprises of the Voronezh area]. Voronezh: Istoki, 186.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
