Зміна індукції флуоресценції хлорофілу у рослин ріпаку озимого залежно від мікродобрив
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.05.012Ключові слова:
озимий ріпак, мікродобрива Вуксал, фотосинтетичний апарат, індукція флуоресценції хлорофілу, фотосистема ІІ, біосенсор, крива КаутськогоАнотація
Досліджено вплив мікродобрив на проходження індукції флуоресценції хлорофілу у рослин ріпаку озимого сорту Снігова королева та Везувій.Зміни впроцесі проходження фотосинтезу зумовлюють зміни вигляду кривої Каутського, що дає змогу охарактеризувати стан фотосинтетичного апарату рослин за впливу мікродобрив. Встановлено, що мікродобрива Вуксал Теріос, Мікроплант та Аскофол позитивно впливають на проходження фотосинтезу в рослинах ріпаку озимого. Представлено відмінності між кривими інтенсивності флуоресценції хлорофілу листків ріпаку озимого різних сортів за впливу різних мікродобрив, порівняно з показниками ІФХ ріпаку озимого.
Посилання
Braion, O. V., Kornieiev, D. Iu., Sniehur, O. O., Kytaiev, O. I. (2000). Instrumentalne vyvchennia fotosyntetychnoho aparatu zadopomohoiu induktsii fluorestsentsi i khlorofilu: Metodychni vkazivky dlia studentiv biolohichnoho fakultetu [Instrumental study photosynthetic apparatus using chlorophyll fluorescence induction Guidance for students of biological faculty]. Kyiv, Ukraine: Publishing and printing center «Kyiv University», 15.
Rubin, A. B. ed. (1988). Sovremennie metody byofyzycheskykh yssledovanyi : praktykum po byofyzyke [Modern methods of biophysical research: Work shop on Biophysics]. Moscow: High school, 359.
Karapetian, N. V. (1986) Peremennaia fluorestsentsyia khlorofylla kak pokazatel fyzyolohycheskoho sostoianyia rastenyi [Variable chlorophyll fluorescence san indicator of physiological state of plants].Plant Physiology, V. 33, 5, 1013-1026.
Moskvyn, O. V. (1998) Ynduktsyia fluorestsentsyy khlorofylla v lystia khklevera, viurashchennoho pry razlychnom azotnom pytanyy y razlychnykh yntensyvnostiakh sveta [The induction of chlorophyll fluorescence in leaves of clover grown at different itrogen nutrition and different light intensities]. Plant Physiology, V. 45, 3,413-418.
Strasser, R. J., Srivastava, A., Tsimilli-Michael, M. (1998). The fluorescence tran sientasatool to characterize and screen photosynthetic samples. London: «Taylor & Francis», 1-59.
Zuza, S.H., Pohromska, Ia. A., Zuza, V. O. (2010). Zastosuvannia metodu induktsii fluorestsentsii khlorofilu pry vyvchenni vplyvu nekorenevoho pidzhyvlennia kukurudzy karbamidom [Application of chlorophyll fluorescence induction at studying the effect of foliar feeding cornurea]. Bulletin of Donetsk National University. Series A: NaturalSciences, 2, 238-243.
Korneev, D. Y. (2002). Ynformatsyonnie vozmozhnosty metoda ynduktsyy fluorestsentsyy khlorofylla [Information possibilities of the method of chlorophyll fluorescence induction]. «Alterpres», 188.
Sarakhan, Ie. V. (2011). Osoblyvosti praktychnoho zastosuvannia portatyvnykh biosensornykh pryladiv simeistva «floratest» [Features practical application of a portable biosensor device family «Floratest»]. Computermeans, net works and systems, 10, 94-103.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).