Вікові особливості впливу наночастинок срібла на морфофункціональний стан сім’яників щурів

Автор(и)

  • V. Ye. Kalynovskyi Educational and Research Center "Institute of Biology" of Taras Shevchenko National University of Kyiv , Навчально-науковий центр «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • A. S. Pustovalov Educational and Research Center "Institute of Biology" of Taras Shevchenko National University of Kyiv , Навчально-науковий центр «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • G. Ya. Grodzyuk Nanomedtech LLC , ТОВ «Наномедтех»
  • N. S. Andriushyna Nanomedtech LLC , ТОВ «Наномедтех»
  • M. E. Dzerzhynsky Educational and Research Center "Institute of Biology" of Taras Shevchenko National University of Kyiv , Навчально-науковий центр «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.06.001

Ключові слова:

наночастинки, срібло, сім’яник, статева система

Анотація

Серед різних наноромірних структур, які використовуються в сучасній промисловості та медицині, наночастинки на основі срібла є одними з найбільш поширених. Незважаючи на високий потенціал застосування даних наноматеріалів, відомостей щодо токсичності нанорозмірного срібла порівняно мало, тому наше дослідження було направлене на виявлення вікових особливостей впливу наночастинок срібла на сім’яники. Було досліджено особливості впливу 10-15 нм наночастинок срібла на морфо-функціональний стан сім’яників молодих, дорослих та старих щурів, які були преставлені 1-, 6- та 24-місячними тваринами. Для цього впродовж 10 діб щурам інтраперитонеально вводили розчин наночастинок срібла, стабілізованих поліфосфатом натрію. Встановлено, що введення даних наноматеріалів достовірно пригнічує як ендокринну, так і сперматогенну функції сім’яників 6- та 24-місячних тварин, що проявлялось у зменшенні площ перетину ядер клітин Сертолі і Лейдіга, а також у зменшенні діаметру звивистих сім’яних канальців. У сім’яниках молодих тварин спостерігали пригнічення функціональної активності лише клітин Сертолі, в той час як достовірних змін інших виміряних параметрів зафіксовано не було. Таким чином, нами було встановлено, що наночастинки срібла пригнічують функціонування сім’яників щурів на різних етапах онтогенезу, що має бути враховане під час біомедичного застосування даних структур.

Посилання

Yildirimer, L., Thanh, N., Loizidou, M., & Seifalian, A. (2011). Toxicology and clinical potential of nanoparticles. Nano Today, 6(6), 585-607.

https://doi.org/10.1016/j.nantod.2011.10.001

Dos Santos, C. A., Seckler, M. M., Ingle, A. P., Gupta, I., Galdiero, S., Galdiero, M., & Rai, M. (2014). Silver nanoparticles: therapeutical uses, toxicity, and safety issues. Journal of pharmaceutical sciences, 103(7), 1931-1944.

https://doi.org/10.1002/jps.24001

Liu, X., Lee, P., Ho, C., Lui, V. C., Chen, Y., Che, C., … Wong, K. K. (2010). Silver nanoparticles mediate differential responses in keratinocytes and fibroblasts during skin wound healing. ChemMedChem, 5(3), 468-475.

https://doi.org/10.1002/cmdc.200900502

Mishra, M., Chauhan, P. (2015). Nanosilver and its medical implications. J Nanomed Res 2015, 2(5): 1-10.

https://doi.org/10.15406/jnmr.2015.02.00039

Lee, J., Kim, Y., Song, K., Ryu, H., Sung, J., Park, J., Park, H.(2013). Biopersistence of silver nanoparticles in tissues from Sprague-Dawley rats. Particle and Fibre Toxicology, 10(1), 36.

https://doi.org/10.1186/1743-8977-10-36

Lu, X., Liu, Y., Kong, X., Lobie, P., Chen, C., & Zhu, T. (2013). Nanotoxicity: A Growing Need for Study in the Endocrine System. Small, 9(9‐10), 1654-1671.

https://doi.org/10.1002/smll.201201517

Huppertz, B. (2011). Nanoparticles: Barrier thickness matters. Nature nanotechnology, 6(12), 758-9.

https://doi.org/10.1038/nnano.2011.206

Syrvatka, V. J., Slyvchuk, Y. I.,. Rozgoni, I. I, Gevkan, I. I., Shtapenko, O. V. (2015). Effect of silver nanoparticles on maturation of rabbit's oocytes co-cultured with granulosa cells in vitro. Studia Biologica, 9(1), 57-66.

https://doi.org/10.30970/sbi.0901.419

Gromadzka-Ostrowska, J., Dziendzikowska, K., Lankoff, A., Dobrzyńska, M., Instanes, C., Brunborg, G., Gajowik, A., et al. (2012). Silver nanoparticles effects on epididymal sperm in rats. Toxicology Letters, 214(3), 251-258.

https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2012.08.028

Thakur, M., Gupta, H., Singh, D., Mohanty, I., Maheswari, U., Vanage, G., & Joshi, D. (2014). Histopathological and ultra structural effects of nanoparticles on rat testis following 90 days (Chronic study) of repeated oral administration. Journal of Nanobiotechnology, 12(1), 42.

https://doi.org/10.1186/s12951-014-0042-8

Lilli, R. D. (1969). Patologicheskaya tekhnika i prakticheskaya gistokhimiya [Pathological techiques and practical histochemistry]. Mir, 645.

Lan, Z., & Yang, W.-X. (2012). Nanoparticles and spermatogenesis: how do nanoparticles affect spermatogenesis and penetrate the blood-testis barrier. Nanomedicine, 7(4), 579-596.

https://doi.org/10.2217/nnm.12.20

Завантаження

Опубліковано

2016-11-24

Номер

№ 6 (63) (2016)

Розділ

Біологія, біотехнологія, екологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).