Оптимізація удобрення і його роль у формуванні продуктивності фітомаси сортів кoнюшини лучнoї

Автор(и)

  • V. P. Kovalenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.01.012

Ключові слова:

конюшина лучна, виробництво багаторічних бобових трав, продуктивність фітомаси

Анотація

Посівні площі конюшини лучної в Україні становлять понад 25 % від загальної посівної площі багаторічних трав, або більше 300 тис. га. Конюшина добре реагує на гній і торфо-гнойові компости у кількості від 20 до 40 т/га. При внесенні органічних добрив потрібно враховувати їх вплив на покривну культуру, щоб не відбулося формування великої її вегетативної маси і вилягання. Тому гній вносять під попередник [1] З мінеральних добрив задають здебільшого фосфорно-калійні, а в разі потреби – й азотні. Фосфорні і калійні добрива Р60-90К60-90 вносять під оранку. Вони використовуються покривною культурою і рослинами конюшини. Норма азотних добрив під ячмінь не повинна перевищувати N30-60, щоб не допустити вилягання посівів. На другий рік вегетації потреба в азотних добривах відпадає. Їх застосовують лише на ослаблених посівах, малородючих ґрунтах у невеликих дозах до 30-45 кг/га. Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і калійними Р30-60К30-60 добривами [2]. Конюшина належить до культур, які добре розвиваються за кислої та нейтральної реакції ґрунтового розчину, при рН 5,5-7,0. Тому кислі ґрунти за необхідності вапнують. Доза вапна залежить від гідролітичної кислотності ґрунту. Вапно вносять у повній нормі за гідролітичною кислотністю під оранку або у разі нестачі вапнякових матеріалів, – поверхнево перед сівбою в дозі 1 – 2 т/га. За рН 4,5 діяльність бульбочкових бактерій практично припиняється. Прийоми основного обробітку ґрунту залежать від попередника і покривної культури. Після збирання стерньового попередника виконують дискове лущення стерні. Оранка здійснюється в середині вересня на глибину 25-27 см. Площі за просапними попередниками, за якими рослинні залишки майже відсутні, як правило, зразу ж орють. Після збирання кукурудзи та інших культур, де наявно багато залишків, поле дискують дисковими боронами, а потім проводять оранку. В деяких випадках оранку замінюють на поверхневий обробіток ґрунту, використовуючи важкі борони чи інше обладнання. Такий варіант можливий, але в цих умовах коренева система втрачає здатність проникати в глибину, що може позначитися на продуктивності травостою.

Посилання

Lihatsevich A. P. Effect of air temperature on the water consumption of agricultural crops / A. P. Lihatsevich, A. V. Waga // Bulletin of the National Academy of Sciences of Belarus, 2012. - №2. - P. 65-71.

Khrapiichuk I. P. Seed production of white clover depending on cover crops and norms of sowing in Polissia conditions / I. P. Khrapiichuk // Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University. - 2013. - № 1, T. 1. - P. 222-226.

Yarygina N. Ya. The impact of fertilizers applied in the rotation on the contents of feed elements in the soil, harvest and quality of clover hay / N. Ya. Yarygina // Scientific Bulletin of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine: Series: Agriculture. - 2014 - Vol. 195, Part 1. - P. 107-112.

Zinchenko O. I. Some aspects of the theory and practice of fodder production / [Zinchenko A. I., Demydas G. I., Sichkar A. O., Kovalenko V. P.] // Bioresources and Nature Management, Scientific Journal - 2013 – Vol. 5, № 5.6. - P. 47-56.

Veklenko Yu.A. Effectiveness of the direct undersow of perennial grasses into old sod layer of grass stands on dry lands of the central Forest-Steppe zone of Ukraine. / Yu.A. Veklenko // Fodders and fodder production: interdepartmental thematic scientific digest. - Vinnitsa, 2008. Vol. 60. - P. 84-88.

Artiuhov A. I. Productivity and quality of green mass of perennial legumes in terms of South-West nonchernozem belt / A. I. Artiuhov, I. D. Sazonova // Fodder production. - 2007. - № 1. - P. 14-16.

Завантаження

Опубліковано

2017-02-28

Номер

Розділ

Агрономія