Просторово-часова трансформація агрохімічного стану ґрунтів у зоні сухого степу
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.03.003Ключові слова:
ґрунти, агрохімічні показники, просторово-часова трансформація, моделювання, ГІС-технології, багатомірна статистикаАнотація
Аналіз динаміки агрохімічних показників у просторі і часі можна розглядати як одну з найважливіших і об'єктивних процедур визначення ефективності систем землеробства, особливо в його ґрунтозахисному аспекті і програмуванні врожаю сільськогосподарських культур. Дослідження змін агрохімічних властивостей ґрунтів на зрошуваних і незрошуваних землях сухого степу (на прикладі Херсонської області України) проведено в шарі 0...40 см за 42 роки (1970 – 2012 рр.). Просторово-часове моделювання неоднорідності розподілу досліджуваних показників проводили із застосуванням ГІС-технологій та багатомірної статистики. Представлені серії тематичних карт, графічні та статистичні характеристики часових тенденцій та просторових змін агрохімічних властивостей ґрунтів за результатами вибірки даних у 4450 точках на території області. Визначена загальна закономірність погіршення агрохімічного стану ґрунтів. Відсутність регулярного, рівномірного і необхідної кількості надходження мінеральних добрив, прояв вітрової та водної ерозії, включаючи іригаційну, і дефляції ґрунтів, а також тривале зрошення призвело до зменшення вмісту гумусу в середньому на 0,36 %, обмінного калію на 18 %, рухомого фосфору на 34,17 %, нітрифікаційного азоту на 17,0 %. Представлені підходи, методи і результати просторово-часового моделювання дають можливість комплексно підійти до питання детального вивчення неоднорідності формування агрохімічного стану та ефективності використання сільськогосподарських земель з метою подальших розробок і впровадження науково-обгрунтованих меліоративних заходів та проектних рішень підвищення ефективності природокористування в степовій зоні. Отримані результати визначають територіальні пріоритети регіональної політики, дозволяючи застосовувати диференційовану ефективність грунтозахисного блоку систем землеробства.
Посилання
Pichura V.I. (2012). Prostranstvenno-vremennoe prognozirovanie izmeneniy parametrov agrokhimicheskikh pokazateley melioriruemykh pochv s ispol'zovaniem GIS i neyrotekhnologiy [The space-time forecasting of changes inthe parameters of agrochemical indicators of reclaimed soils using GIS and neurotechnologies]. Agrochemicals and soil science, 78, 87-95. (in Russian)
Dubovik E.V. (2013). Soderzhanie gumusa, azota i fosfora v agregatakh chernozema tipichnogo v pretsizionnom zemledelii [The content of humus, nitrogen and phosphorus in the aggregates of typical chernozem in precision agriculture]. Achievements of science and technology of the agro-industrial complex, 10, 14-16. (in Russian)
Medvedev V.V., Plisko I.V. (2006). Bonitirovka i kachestvennaya otsenka pakhotnykh zemel' Ukrainy (Bonitation and Qualitative Assessment of Arable Lands in Ukraine), Kharkov: Izd. «13 tipographiya», 386. (in Russian)
Bulygin S.Yu., Achasov A.B., Lisetskii F.N. (2012). Ispol'zovanie integral'nogo analiza dannykh distantsionnogo zondirovaniya i tsifrovykh modeley rel'efa pri kartografirovanii pochvennogo pokrova chernozemnoy zony [Use of integral analysis of remote sensing data and digital terrain models for mapping the soil cover of the chernozem region]. Scientific bulletins of the Belgorod State University. Series: Natural Sciences, 21, 21 (140), 143-153. (in Russian)
Neodnorodnost' pochv i tochnoe zemledelie. (2006) Chast' 2. Rezul'taty issledovanii [Heterogeneity of Soils and Accurate Farming. Part 2. Results of Research], Medvedev, V.V, Ed., Kharkov: KP «Gorodskaya tipografiya», 260. (in Russian)
Balyuk S.A., Plisko I.V., Truskavets'kii S.R. (2011). Efektivne vikoristannya gruntiv iz zastosuvannyam suchasnikh geoinformatsiinikh tekhnologii [Efficient Use of Soils Using Modern GIS Technology], Balyuk, S.A., Eds., Kiev: Agrarna nauka, 72. (in Russian)
Pichura V.I., Larchenko O.V., Domaratsky E.А., Breus D.S. (2013). Spatial assessment of the suitability of agricultural lands for growing and design of grain harvest using GIS technologies. Scientific notes of Orel State University. Series: Natural, technical and medical sciences, 3, 357-362.
Medvedev V.V. (2002). Monitoring pochv Ukrainy. Kontseptsiya, predvaritel'nye rezul'taty, zadachi [Monitoring of soils in Ukraine. Concept, preliminary results, tasks]. Kharkov: PF Antikva, 428 p. (in Russian)
Lisetskiy F.N., Zamuraeva M.E., Polovinko V.V., Danilchenko M.A. (2009). Etalonnye pochvy v sisteme osobo okhranyaemykh prirodnykh territoriy [Reference soils in the system of specially protected natural territories]. Problems of regional ecology, 1, 104-110.
Ushkarenko V.O., Morozov V.V., Kolesnikov V.V., et al. (2010). Geoinformacijni systemy dlja upravlinnja zroshuvanymy zemljamy: navch. posib. [Geographic information system for managing irrigated lands: textbook]. Kherson, LT-Office publishing house, 378 p. (in Ukrainian)
Jackson L.E., Santos-Martin F., Hollander A.D., Horwath W.R., Howitt R.E., Kramer J.B., O'Geen A.T., Orlove B.S., Six J.W., Sokolow S.K., Sumner D.A., Tomich T.P., Wheeler S.M. (2009). Potential for adaptation to climate change in an agricultural landscape in the central valley of California. California Climate Change Center, 165.
Torbert H.A., Kruege E., Kurtener D. (2008). Soil quality assessment using fuzzy modeling. Int. Agrophysics, 22, 365-370.
Lisetskii F.N., Pichura V.I., Breus D.S. (2017). Use of Geoinformation and Neurotechnology to Assess and to Forecast the Humus Content Variations in the Step Soils. Russian Agricultural Sciences, 2, 43, 151-155.
https://doi.org/10.3103/S1068367417020112
Lisetskii F.N., Pichura V.I. (2016). Assessment and forecast of soil formation under irrigation in the steppe zone of Ukraine. Russian Agricultural Sciences, 2, 154-158.
https://doi.org/10.3103/S1068367416020075
Pichura V.I. (2016). Klimatychna obumovlenist' g'runtoutvorennja na terytorii' transkordonnogo basejnu Dnipra [Climatic conditionality of soil formation on the territory of the transboundary Dnieper river basin]. Biological Resources and Nature Management, 8, 5-6, 26-38.
https://doi.org/10.31548/bio2016.05.005
Medvedev V.V., Laktionova T.N. (2011). Granulometricheskiy sostav pochv Ukrainy (geneticheskiy, ekologicheskiy i agronomicheskiy aspekty) [Granulometric composition of soils in Ukraine (genetic, ecological and agronomic aspects)]. Kharkov: Apostrof, 292. (in Russian)
Khristenok A.A. (2007). Otsenka khimicheskikh metodov opredeleniya soderzhaniya podvizhnogo kaliya v pochvakh [Evaluation of chemical methods for determining the content of mobile potassium in soils]. Agrochemistry and soil science, 67, 90-98.
Pichura V.I. (2015). Basin approach to spatial-temporal modeling and neyroprediction of potassium content in dry steppe soils. Biogeosystem Techniqu, 2, 4, 172-184.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
