Вплив біомаси Phaffia rhodozyma й антиоксидантів на ензими системи глутатіону у тканинах білих щурів за дії афлатоксину В1

Автор(и)

  • N. K. Hoivanovych Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка image/svg+xml
  • H. L. Antonyak Львівський національний університет імені Івана Франка image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.03.005

Ключові слова:

афлатоксин В1, антиоксидантна система, глутатіон, дріжджі Phaffia rhodozyma, Е-Селен, вітамін Е, печінка, головний мозок, нирки.

Анотація

Актуальною науковою проблемою є пошук коригувальних чинників, здатних протидіяти метаболічним розладам в організмі тварин, які зазнають впливу афлатоксину В1 (AFB1) – одного з найнебезпечніших мікотоксинів. У статті наведено дані про вплив біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma, вітаміну Е та препарату «Е-Селен» на активність ензимів системи глутатіону у тканинах печінки, головного мозку і нирок білих щурів за щодобового введення AFB1 (0,025 мг/кг маси тіла, 14 діб). Встановлено, що введення AFB1 призводить до пригнічення глутатіонпероксидазної й глутатіонредуктазної активності, зменшення вмісту відновленого глутатіону (GSH) у досліджуваних тканинах щурів на 7 і 14 добу експерименту. Застосування біомаси Phaffia rhodozyma (1,5 г/кг маси тіла щодоби) на тлі інтоксикації тварин AFB1 зумовлює нормалізацію активності ензимів і концентрації GSH у тканинах печінки, головного мозку та нирок щурів на 14 добу досліджень. За внутрішньом’язової ін’єкції препарату «Е-Селен» (0,05 мл/кг маси тіла) і внутрішньошлункового введення вітаміну Е (100 мг/кг маси тіла) відбувається підвищення активності глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, вмісту відновленого глутатіону на 7 добу порівняно з показниками у тварин, яким вводили лише AFB1. Проте на 14 добу інтоксикації AFB1 позитивний ефект застосування антиоксидантів щодо системи глутатіону в тканинах щурів не виявляється. Отже, щодобове застосування біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma (1,5 г/кг маси тіла) виявляє ефективнішу захисну дію, ніж одноразове введення вітаміну Е та препарату «Е-Селен» в організмі тварин, які зазнають впливу AFB1.

Посилання

Antonyak H. L., Babych N. O., Stefanyshyn O. M., Koval' N. K.,

Fedyakov R.O. (2009). Aflatoksyny: biolohichni efekty ta mekhanizmy vplyvu na orhanizm tvaryn i lyudyny [Aflatoхins: biological effects and mechanisms of influence on organism of animals and humаn]. Biolohiya tvaryn, 11, 1-2, 16-26.

Antonyak H. L., Koval' N. K., Fedyakov R. O. (2011). Vplyv aflatoksynu В1 na protsesy peroksydnoho okysnennya lipidiv ta antyoksydantnu systemu erytrotsytiv i hepatotsytiv shchuriv [Effects of aflatoxin B1 on lipid peroxidation and antioxidaтal system on rats erythrocytes and hepatocytes]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu, seriya Biolohiya, 16, 6, 5-11.

Antonyak H. L., Koval' N. K., Dosvyadchynska M. R., Holovchak Kh. M. (2013). Vplyv aflatoksynu В1 na stan antyoksydantnoyi systemy v klitynakh orhaniv ta erytrotsytakh krovi bilykh shchuriv [Effects of aflatoxin B1 on antioxidant system in cells of organs and erythrocytes of blood of white rats]. Naukovyy chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova, seriya 20. Biolohiya, 5, 112-117.

Horyachkovskyy A. M. (1998). Klynycheskaya byokhymyya [Clinical biochemistry]. Odessa: Astroprynt, 608.

Kotyk A. N., Trufanova V. O. (2005). Mikotoksykozy ptytsi: etiolohiya, diahnostyka, profilaktychni zasoby i metody [Bird mycotoxicosis: etiology, diagnostics, preventives and methods]. Kharkiv : NTMT, 124.

Antonyak H., Olijnyk Cl., Koval N. et.al. (2015) Effects of aflatoxin B1 on lipid peroxidation and activities of antioxidant enzymes in rat organs and erythrocytes. Visnyk of Lviv University. Biological series, 69, 41-48.

Alpsoy L., Yalvac M. E. (2011). Key roles of vitamins A, C, and E in aflatoxin B1-induced oxidative stress. Vitam Horm., 86, 287-305.

https://doi.org/10.1016/B978-0-12-386960-9.00012-5

Boosalis M.G. (2008). The role of selenium in chronic disease. Nutr. Clin. Pract., 23, 2, 152-160.

https://doi.org/10.1177/0884533608314532

Carlberg I., Mannervik B. (1975). Purification and characterization of the flavoenzyme glutathione reductase from rat liver. J. Biol. Chem., 250, 5475-5480.

Dogi C. A. R. Armando, R. Ludueña, [et al.] (2011). Saccharomyces cerevisiae strains retain their viability and aflatoxin B1 binding ability under gastrointestinal conditions and improve ruminal fermentation. Food Addit. Contam. Part A Chem Anal Control Expo Risk Assess, 28, 12, 1705-1711.

https://doi.org/10.1080/19440049.2011.605771

Ellis E.M. (2009). Protection against aflatoxin B1 in rat - a new look at the link between toxicity, carcinogenicity, and metabolism. Toxicol Sci., 109 (1), 1-3.

https://doi.org/10.1093/toxsci/kfp052

Ellman G. L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys., 82, 70-77.

https://doi.org/10.1016/0003-9861(59)90090-6

Farombi E., Nwankwo J., Emerole G. (2005). The effect of modulation of glutathione levels on markers for aflatoxin B1-induced cell damage. Afr. J. Med. Med. Sci., 34, 1, 37-43.

Fasullo M., Smith A., Egner P., Cera C. (2014). Activation of aflatoxin B1 by expression of human CYP1A2 polymorphisms in Saccharomyces cerevisiae. Mutat. Res. Genet. Toxicol. Environ. Mutagen., 761, 18-26.

https://doi.org/10.1016/j.mrgentox.2014.01.009

Firmin S., Gandia P., Morgavi D. P. [et al.] (2011). Modification of aflatoxin B1 and ochratoxin A toxicokinetics in rats administered a yeast cell wall preparation. Dairy Sci., 94, 11, 5611-5619.

https://doi.org/10.3168/jds.2011-4446

Gallo A., Masoero F., Bertuzzi T. (2010). Effect of the inclusion of adsorbents on aflatoxin B1 quantification in animal feedstuffs. Food Addit Contam. Part A Chem Anal Control Expo Risk Assess, 27, 1, 54-63.

https://doi.org/10.1080/02652030903207219

Kensler T. W., Roebuck B. D., Wogan G. N., Groopman J. D. (2011). Aflatoxin: a 50-Year odyssey of mechanistic and translational toxicology. Toxicological sciences, 120 (S1), 28 - 48.

https://doi.org/10.1093/toxsci/kfq283

Завантаження

Опубліковано

2017-06-15

Номер

№ 3(67) (2017)

Розділ

Біологія, біотехнологія, екологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).