Оцінка стабільності та пластичності основних господарсько-цінних ознак середньоранніх сортів сої
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.04.012Ключові слова:
соя, господарсько-цінні ознаки, середньоранні сорти, методика Ебергарда-Рассела, стабільність, пластичністьАнотація
Одним із важливих комплексних методів аналізу є аналіз стабільності та пластичності досліджуваних сортів, який проводили за методикою Ебергарда-Рассела. В даній методиці розділена сума квадратів взаємодії кожного сорту з умовами середовища на дві частини – лінійний компонент регресії (b) та нелінійну частину, яка визначається середнім квадратичним відхиленням від лінії регресії (W).
Експериментальні дослідження виконували в 2014 – 2016 рр. на дослідному полі яке розташоване в с. Попельники Снятинського району Івано-Франківської області.
На основі проведеного аналізу виділено сорти інтенсивного типу, такі як Кубань, Відра, Бісер. Комплексна оцінки враховує не тільки індивідуальний прояв ознаки у фенотипі, а й реакцію сорту на умови вирощування, що дозволяє підібрати до вирощування у західній частині Лісостепу України сорти сої, які за умов використання інтенсивних технологій вирощування формують високу продуктивність. В той же час нами виділено сорти, які за низького рівня агротехніки та впливу інших негативних чинників дозволяють отримати стабільну урожайність Кассіді та ЕС Ментор.
Посилання
Kaminsky, V. F. (2005) Vyrobnytstvo soi v Ukraini zalezhno vid pohodnykh umov [Soybean production in Ukraine, depending on weather conditions] // Mizhvidomchyi tematychnyi nauk. zbirnyk «Zemlerobstvo», Vol. 77, 144-145.
Kaminski, V. F., Vyshnivskyy, P. (2005) Znachennia zernovykh bobovykh kultur ta napriamky intensyfikatsii yikh vyrobnytstva [Value of grain legumes and directions intensification of production] Selektsiia i nasinnytstvo.Kharkiv, Vol. 90, 14-22.
Dervyanskyy, V. (2010) Podilska tekhnolohiia vyroshchuvannia soi [Podolsky soybean technology] Propozytsiia, 4, 48-54.
Dymkovych, D. A. (2005) Vplyv elementiv biolohizatsii na produktyvnist soi [Effect elements biologization the performance of soybean] Zb. nauk. prats Instytutu zemrebostva UAAN. Kyiv: ECMO, Vol. 3, 18-21.
Shapiro, S. S., Wilk, M. B. An analysis test for normality. Biometrika, Vol. 52, ¾, 591-611. https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591
Verhunova, I. M. (2000) Osnovy matematychnoho modeliuvannia dlia analizu ta prohnozu ahronomichnykh protsesiv [Basis of mathematical modeling to analyze agronomic and forecasting processes]. Kyiv: Nora-print, 146.
Drobitko, A. V. (2000) Vybir sortotypiv i ahrotekhnichnykh pryiomiv vyroshchuvannia soi v zoni Pivdenno – zakhidnoho Stepu [Selection sort types and agricultural practices products of soy in the area south - western steppe]. Zbirnyk naukovykh prats Ordena Trudovoho Chervonoho Prapora Instytutu zemlerobstva UAAN, 1, 73-79.
Shcherbyna, O. Z. (2003) Metodychni rekomendatsii po vyroshchuvanniu soi na zerno [Guidelines for soybean grain]. Samchyky, 25.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
