Агроекологічна оцінка грунтів адміністративних районів Херсонської області
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.06.004Ключові слова:
ґрунт, реакція ґрунтового розчину, елементи живлення, важкі метали, агроекологічна оцінкаАнотація
Унаслідок нераціонального використання ґрунтів відбувається поступове зниження їх родючості в той час, як ґрунт являється основним засобом сільськогосподарського виробництва, а збереження і покращення характеристик залишається одним з основних завдань науковців. Територія Херсонської області відноситься до однієї з найбільш розораних областей України. Високий рівень інтенсивного використання земель призводить до погіршення агроекологічного стану. Агроекологічна оцінка території Херсонської області проводилася за вмістом гумусу, основних елементів живлення, реакцією ґрунтового розчину та вмістом деяких важких металів. У роботі проведено порівняння результатів агроекологічної оцінки ґрунтів по районах досліджуваної області. На основі отриманих даних представлено просторове групування територій з найкращими та найгіршими агроекологічними умовами.
Посилання
Medvedyev, V.V., Bulyhin, S.Y., Balyuk, S.A. (2009). Stan rodyuchosti gruntiv Ukrainy ta prohnoz yoho zmin za umov suchasnoho zemlerobstva [The state of soil fertility in Ukraine and the forecast of its changes in modern agriculture]. Kharkiv, Ukraine: ShTRIKh, 100.
Natsionalna dopovid pro stan rodiuchosti gruntiv Ukrainy. Available at: http://www.iogu.gov.ua/wp-content/uploads/2013/07/stan_gruntiv.pdf
Medvedev, V.V. (2002) Monitorynh pochv Ukrayny. Kontseptsiya, predvarytelnye rezultaty, zadachy [Monitoring of soils in Ukraine. Concept, preliminary results, tasks ]. Kharkov, Ukraine: Antykva, 428.
Kysil, V.I. (2004) Stratehichni zavdannya gruntovo-ahrokhimichnoyi nauky z realizatsiyi natsionalnoyi prohramy okhorony i pidvyshchennya rodyuchosti gruntiv [Strategic tasks of the green-agro-chemical science on the implementation of the national program of protection and enhancement of soil fertility] // Okhorona rodyuchosti hruntiv. №1, 45-49.
Pryanyshnykov, D.N. (1965) Ahrokhymyya [Agrochemicals] Moskow, Russia: Kolos, T. 3: Obshchye voprosy zemledelyya y khymyzatsyy, 767.
Berdnikov, O.M. (2010) Balans azotu, fosforu, kaliyu [The balance of nitrogen, phosphorus, potassium] Kiev, Ukraine: DIA, 48–54.
Rubezhnyak, I.H. Porivnyalna otsinka normatyviv zabrudnennya hruntiv vazhkymy metalamy v Ukrayini ta krayinakh ES (2016) [Comparative assessment of norms of soil contamination by heavy metals in Ukraine and EU countries]. Naukovyy Visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny, №234, 228-237.
Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha u Khersonski oblasti u 2015 (2016). – Kherson, Ukraine, 292.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
